Коли багаторазові спроби зачати дитину природним шляхом не призводять до успіху, на допомогу приходять сучасні технології. Ефективним методом подолання безпліддя, спричиненого, у тому числі, відсутністю або непрохідністю фаллопієвих труб у жінок, або при неефективності штучної інсемінації, є програма ЕКЗ або її різновид — ЕКЗ + ІКСІ.
Для досягнення бажаної вагітності запліднення яйцеклітини запліднення відбувається поза тілом жінки під ретельним наглядом лікаря-репродуктолога з подальшим перенесенням у порожнину матки. Для вибору найбільш підходящих для переносу варіантів і зведення до мінімуму ризиків розвитку генетичних і хромосомних патологій, до протоколу процедури часто включається передімплантаційна діагностика.
Імплантація ембріона при ЕКЗ є важливим етапом розвитку, від якого залежить успіх методу. Тільки коли зародок «вріс» в ендометрій і почав отримувати поживні речовини з організму матері, настає вагітність. Докладно розповімо про етапи та особливості цього процесу, а також про те, яких рекомендацій варто дотримуватись, щоб уникнути складнощів.
Коли зачаття відбувається природним способом, яйцеклітина, що вийшла з фолікула, запліднюється сперматозоїдом у фалопієвих трубах. Навколо неї формується шар захисної мембрани, продовжується процес розподілу та просування до порожнини матки. Необхідно, щоб ембріон імплантувався – це процес його прикріплення та вростання в ендометрій. З цього моменту говорять про настання вагітності.
Імплантація ембріона після ЕКЗ проходить так само. Єдина відмінність – через перенесення відразу в порожнину матки, зародок, найчастіше, потрібує більше часу для прикріплення до її стінки.
Під час підготовки до протоколу ЕКЗ пара проходить комплексне обстеження та визначення причин безпліддя. Якщо на цьому етапі з’ясовується, що генетичний матеріал одного з партнерів не підходить для ЕКЗ, гінеколог порекомендує використання донорської сперми або яйцеклітин та розповість пацієнтам про всі особливості такої процедури.
Екстракорпоральне запліднення та імплантація ембріона відбуваються у кілька стадій:
Якщо парі не потрібен аналіз генетичного аналізу, перенесення ембріонів у порожнину матки проводять на 5-6 добу розвитку бластоцисти, або потрібно почекати на отримання результатів діагностики. При генетичному тестуванні потрібно почекати на отримання результатів діагностики, а ембріон/ембріони кріоконсервуються.
Імплантація відбувається не одразу. Для «вростання» в ендометрій потрібно приблизно сорок годин, а в деяких випадках – кілька діб. Процес відбувається у кілька етапів.
При нормальному розвитку захисна оболонка, яка оточує бластоцисту, починає стоншуватися і розривається – це необхідна умова для того, щоб імплантація ембріона в стінку матки стала можливою. У деяких ситуаціях сформована оболонка настільки щільна, що без сторонньої допомоги бластоциста не може звільнитися, тоді проводиться допоміжний хетчинг (витончити оболонку).
На сьомий день ембріон глибше занурюється в ендометрій, на восьмий починається утворення ворсинок трофобласта з зовнішнього шару з шару зовнішніх клітин бластоцисти клітин. Їхнє завдання — забезпечувати надходження кисню та поживних речовин, а також відведення продуктів розпаду завдяки приєднанню до капілярів організму жінки.
Якщо розвиток зародка відбувається в організмі жінки, він досягає матки на четвертий-п’ятий день розвитку та занурюється в ендометрій, вже готовий до його прийому завдяки зміні гормонального тла. При ЕКЗ бластоциста знадобиться невеликий період адаптації. Це означає, що дні імплантації ембріона можуть у нормі наступити у 7-10 день його розвитку.
Не існує жодних специфічних для такого процесу симптомів або змін стану жінки, які б безпомилково вказували на успішне впровадження бластоцисти в ендометрій. Крім того, в ході процедури екстракорпорального запліднення жінці призначаються гормональні препарати – речовини, що містяться в них, часто впливають на самопочуття і настрій.
Імплантація ембріона після перенесення може супроводжуватися такими станами, як:
Поява або відсутність таких ознак не використовується для оцінки успішності процедури. Про результати можна судити лише за даними аналізу рівня гормону ХГЛ, який проводять на 10-14 добу після трансферу ембріона, та УЗД, яке призначать через 7 днів із моменту здачі такого аналізу.
У день процедури пацієнтка одразу вирушає додому. Для підвищення шансів на успіх лікар порекомендує внести невеликі корективи у звичне життя:
Найчастіше, процес «вростання» завершується на 9-10 день розвитку. На той час запас поживних речовин, що міститься в яйцеклітині, вичерпується, і ембріон починає отримувати все необхідне з материнського організму. За поживну функцію відповідає плацента, яка починає формуватися із клітин трофобласту. Приблизно на 8-9 добу після трансферу у цих клітинах починається синтез ХГЛ. Підвищення рівня цього гормону фіксують тести на вагітність.
Вже на 14 день розвитку зародок досягає розмірів близько 1,5 мм, а його клітини диференційовані: з внутрішнього шару (ендобласту) надалі розвиватимуться дихальна та травна системи, а зовнішній шар (екстобласт) сформує шкіру та нервову систему.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я. Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном: