Атопічний дерматит – це хронічне запальне захворювання шкіри, яке зазвичай виникає на тлі спадкової схильності до алергічних реакцій. Найчастіше вона вперше проявляється в дитячому віці, але може зберігатися або навіть вперше розвиватися у дорослих. Захворювання супроводжується сильним свербінням, сухістю шкіри, запальними вогнищами, а також схильністю до рецидивів. Атопічний дерматит часто розглядається не тільки як шкірне захворювання, але як системний прояв порушень імунної та бар’єрної функції шкіри.
При даній патології спостерігається підвищена реактивність шкіри на зовнішні подразники, навіть якщо вони не є очевидними алергенами. Пацієнти, які страждають на атопічний дерматит, часто стикаються з іншими алергічними захворюваннями, такими як бронхіальна астма, алергічний риніт або харчова алергія. При цьому підкреслюється багатофакторний характер захворювання і необхідність комплексного підходу до його діагностики та лікування.
Атопічний дерматит – одне з найпоширеніших хронічних захворювань шкіри, особливо в дитячому віці. За різними даними, його частота у дітей коливається від 10 до 20%, а серед дорослих – близько 2-5%. В останні десятиліття спостерігається стійке зростання захворюваності, що пов’язано зі зміною способу життя і збільшенням впливу потенційних алергенів.
Захворювання не тільки доставляє фізичний дискомфорт через свербіж і ураження шкіри, але і значно знижує якість життя пацієнтів і їх сімей. Діти з атопічним дерматитом можуть відчувати труднощі з навчанням, порушення сну та психологічні розлади. З іншого боку, дорослі люди часто стикаються з соціальною ізоляцією, тривогою та депресією. Тому своєчасна діагностика та ефективна терапія є ключовими.
Причини атопічного дерматиту багатофакторні і включають в себе сукупність спадкових, імунологічних і зовнішніх факторів. Перш за все, чималу роль відіграє генетична схильність – якщо один з батьків страждає алергічними захворюваннями (астма, риніт, дерматит), ризик розвитку атопії у дитини значно зростає.
До додаткових причин можна віднести несприятливу екологічну обстановку, в тому числі забруднення повітря, надмірну стерильність в побуті, нераціональне харчування. Часті інфекції в ранньому віці, стресові ситуації, гормональні коливання і зміна мікрофлори шкіри також можуть спровокувати розвиток або загострення захворювання.
Таким чином, атопічний дерматит є результатом взаємодії схильності організму і багатьох зовнішніх факторів, що впливають на ослаблену захисну систему шкіри.
Клінічні прояви атопічного дерматиту можуть значно відрізнятися в залежності від віку пацієнта, фази захворювання та індивідуальних особливостей. Найбільш характерним симптомом є виражений свербіж, який часто посилюється в нічний час і може порушити сон. На шкірі з’являються почервоніння, лущення, сухість, іноді на шкірі з’являються тріщини і мокнуття.
У немовлят вогнища ураження частіше локалізуються на обличчі, особливо на щоках і підборідді, у дітей старшого віку – на згинальних поверхнях ліктів, колін, шиї, зап’ясть. У дорослих висипання можуть бути більш стійкими, ущільненими і поширеними. Часто шкіра на уражених ділянках стає грубою, потовщеною, з ознаками ліхеніфікаціі – це результат хронічного розчісування. При цьому може відзначатися вторинне інфікування, особливо стафілококами, що призводить до утворення кірочок і посилення запалення.
Діагностика атопічного дерматиту в першу чергу клінічна – лікар дерматолог оцінює характер висипань, їх локалізацію, тривалість і взаємозв’язок з провокуючими факторами. Важливо мати сімейний або особистий анамнез алергічних захворювань.
Лабораторні дослідження зазвичай не є обов’язковими, але можуть бути корисними в окремих випадках. Рівень загального імуноглобуліну Е (IgE) може бути підвищений, особливо у пацієнтів з вираженим алергічним компонентом. Також проводяться шкірні проби або аналізи крові на специфічні алергени для виявлення можливих тригерів загострень. При підозрі на вторинну інфекцію може бути показано мікробіологічне дослідження шкірних покривів.
Основу лікування складають базові заходи по догляду за шкірою, особливо в фазі ремісії. Зволоження шкіри є ключовим елементом. Застосування емолієнтів (емолієнтів) дозволяє відновити і підтримати бар’єрну функцію шкіри, зменшуючи її сухість і чутливість до подразників. Такі засоби слід застосовувати регулярно, навіть при відсутності загострень.
Крім догляду, важливо виявити і по можливості виключити провокуючі фактори: це може бути контакт з алергенами, різкі перепади температури, стрес, шерсть тварин, побутова хімія. Величезну роль відіграє нормалізація психоемоційного стану – психологи часто беруть участь в терапії, особливо у дітей.
При загостренні основним методом лікування залишаються топічні кортикостероїди, які швидко знімають запалення і зменшують свербіж. Підбір препарату і тривалість застосування визначає лікар, виходячи з віку пацієнта, локалізації та вираженості симптомів.
При важкому і поширеному процесі може знадобитися системне лікування. Застосовуються антигістамінні препарати, імунодепресанти (наприклад, циклоспорин). Також може знадобитися паралельне лікування супутніх алергічних захворювань і санація вогнищ інфекції.
Фізіотерапія в комплексному лікуванні атопічного дерматиту використовується як допоміжний метод. Найбільш поширеними є ультрафіолетове опромінення (UVB, PUVA терапія), лазеротерапія, магнітотерапія. Ці процедури допомагають зменшити запалення, покращити мікроциркуляцію та прискорити загоєння шкіри.
Особливо корисна фототерапія, яка зменшує вираженість свербежу і запалення, особливо при хронічному перебігу захворювання. Однак важливо пам’ятати, що фізіотерапевтичні методи не замінюють основне лікування, а лише доповнюють його, і застосовуються строго за показаннями.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Профілактика атопічного дерматиту в першу чергу спрямована на зниження частоти загострень і підтримання тривалої ремісії. Основний упор робиться на регулярний і правильний догляд за шкірою. Навіть при відсутності симптомів необхідно щодня наносити зволожуючі засоби, які підтримують бар’єрну функцію шкіри. Важливо уникати контакту з потенційними алергенами і подразниками – це може бути шерсть тварин, пилок, побутова хімія, синтетичний одяг, надмірно гаряча вода.
Дотримання режиму дня, зниження рівня стресу, регулярна фізична активність і повноцінний сон також важливі, особливо у дітей. У деяких випадках доцільна корекція раціону, особливо при виявленні харчових алергенів. Раннє виявлення захворювання і навчання батьків і пацієнтів правилам догляду мінімізують тяжкість і тривалість загострень.
Ні, атопічний дерматит не заразний. Це не інфекційне захворювання, і воно не передається від людини до людини ні через дотик, ні повітряно-крапельним шляхом. Захворювання викликається внутрішніми факторами організму, в першу чергу генетичною схильністю і порушенням роботи імунної системи.
Не завжди вдається повністю позбутися від атопічного дерматиту, особливо якщо він проявився в ранньому дитячому віці. Однак при правильному підході до лікування і догляду за шкірою можна домогтися тривалої і стійкої ремісії. У багатьох дітей симптоми зменшуються або повністю зникають з віком. У дорослих перебіг хвороби може бути хвилеподібним, з періодами загострень і ремісій.
Догляд за шкірою повинен бути регулярним і щадним. Необхідно використовувати спеціальні пом’якшувальні засоби, які утримують вологу і відновлюють шкірний бар’єр. Рекомендується вмиватися теплою водою, не надто часто і з використанням м’яких миючих засобів без ароматизаторів. Після водних процедур шкіру потрібно акуратно промокнути рушником і відразу ж нанести зволожуючий крем. Одяг повинен бути з натуральних тканин і не натирати шкіру.
Так, в деяких випадках їжа може спровокувати загострення симптомів. Особливо це стосується дітей з підтвердженою харчовою алергією. Однак не варто самостійно виключати продукти з раціону без консультації з лікарем – це може привести до дефіциту поживних речовин. Якщо є підозра на зв’язок між харчовими і шкірними проявами, слід пройти обстеження у алерголога і при необхідності здати аналізи на харчові алергени.
Загострення можуть бути викликані різними причинами. Найбільш поширеними є стрес, контакт з алергенами, погодні умови (особливо сухе і холодне повітря), синтетичний одяг, неякісна косметика, піт, інфекції і недотримання режиму догляду за шкірою. Навіть проста зміна клімату або води може позначитися на стані шкіри. Тому важливо знати свої «тригери» і намагатися по можливості їх уникати.
Сонце здатне тимчасово поліпшити стан шкіри за рахунок протизапального ефекту ультрафіолетового випромінювання. Однак потрібно бути дуже обережним. Тривале перебування на сонці і перегрів можуть, навпаки, викликати загострення. Необхідно використовувати сонцезахисний крем, але вибирати тільки ті, які підходять для чутливої шкіри і не містять подразливих компонентів. Перед виїздом у відпустку рекомендується проконсультуватися з лікарем, особливо якщо в анамнезі є загострення.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном: