Висівкоподібний лишай – хронічне грибкове захворювання шкіри, що викликається дріжджоподібними грибами роду Malassezia. Захворювання вражає поверхневий шар шкіри і проявляється у вигляді плям, що лущаться, найчастіше на спині, грудях, плечах і шиї.
Незважаючи на назву, лишай не має відношення до вірусних інфекцій і не відноситься до заразних шкірних захворювань в класичному розумінні. Однак при тісному контакті або при наявності сприятливих факторів хвороба може поширитися.
Для пацієнта це не тільки естетична проблема, особливо в теплу пору року, коли на відкритих ділянках шкіри помітні плями, але і дискомфорт – свербіж, лущення, нестабільний стан шкіри.
Багато людей приймають висівкоподібний лишай за алергію або сонячні плями і починають самолікування, що часто тільки погіршує ситуацію. Тому при перших ознаках важливо звернутися до дерматолога і отримати точний діагноз.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Характерною особливістю висівкоподібного лишаю є його схильність до рецидивів, особливо в умовах підвищеної вологості, спеки і підвищеного потовиділення. Хвороба найчастіше вражає молодих людей з активними сальними залозами і вразливою імунною системою. У дітей і літніх людей він зустрічається рідше, але в групі ризику знаходяться люди, які страждають від себореї, гормональних збоїв і порушень шкірного бар’єру.
Захворювання протікає без вираженого запалення, що нерідко вводить в оману. Плями можуть бути тілесного, коричневого, рожевого або жовтуватого кольору, а лущення посилюється при розтягуванні шкіри або легкому пошкрібанні.
На відміну від інших дерматозів, висівкоподібний лишай може тривалий час існувати без суб’єктивних відчуттів, але при цьому активно поширюватися. Правильне лікування дозволяє досягти стійкої ремісії, але вимагає дотримання рекомендацій і профілактики.
Клінічно виділяють кілька форм висівкоподібного лишаю, кожна з яких має свої особливості і вимагає уваги при виборі тактики терапії.
Така класифікація допомагає лікарю більш точно діагностувати форму захворювання, особливо якщо шкірні зміни не зовсім типові або зачіпають чутливі ділянки. Крім того, форми з часом можуть комбінуватися або трансформуватися.
Симптоми висівкоподібного лишаю досить характерні, але можуть варіюватися за інтенсивністю в залежності від стадії захворювання, типу шкіри і умов навколишнього середовища.
Пацієнти часто помічають захворювання після відпустки, коли уражена лишаєм шкіра не засмагає і виглядає світліше. Це пов’язано з тим, що грибок пригнічує вироблення меланіну. Такі ділянки можуть зберігатися протягом декількох тижнів навіть після успішного лікування.
Захворювання викликається умовно-патогенними мікроорганізмами, які присутні на шкірі у багатьох людей, але при певних умовах починають активно розмножуватися. Це відбувається при ослабленні захисних механізмів шкіри і зміні мікрофлори.
Спалахи часто спостерігаються в жарку і вологу пори року, особливо у людей, що займаються фізичною працею або спортом. Також дається взнаки тісний одяг, який створює парниковий ефект, погана вентиляція шкіри.
Діагноз висівкоподібного лишаю ставиться на підставі шкірного огляду, характерної клінічної картини і результатів нескладних аналізів. Дерматолог може провести пробу Бальцера: при нанесенні розчину йоду і подальшому змиванні стає помітним лущення. У деяких випадках проводиться мікроскопія лусочок з шкірних покривів, що дає можливість виявити міцелій грибів.
Якщо клінічна картина нетипова або захворювання тривалий час не піддається лікуванню, лікар може порекомендувати дерматоскопію або флуоресценцію з використанням лампи Вуда – під ультрафіолетом уражені ділянки дають зеленувато-жовте світіння.
Це допомагає диференціювати захворювання від вітіліго, псоріазу або себорейного дерматиту. Важливо не ставити діагноз самостійно, так як візуально схожі симптоми можуть бути присутніми при різних шкірних захворюваннях.
Лікування висівкоподібного лишаю спрямоване на усунення грибка, відновлення нормальної мікрофлори шкіри і профілактику рецидивів. Лікар може призначити протигрибкові шампуні, гелі, мазі або лосьйони з активними інгредієнтами, такими як кетоконазол, селен, цинк або піритіон. У легких випадках досить зовнішньої терапії, особливо якщо захворювання обмежене за площею.
При запущених формах або рецидивах може знадобитися прийом системних протигрибкових препаратів. Важливо дотримуватися схеми лікування і не припиняти його передчасно, навіть якщо симптоми зникли.
Додатково лікар може порекомендувати зміну гігієнічних засобів, тимчасову відмову від жирних кремів і використання спеціальних антисептичних розчинів. Повторне зараження можливе, якщо не усунути фактори ризику, особливо при надмірному потовиділенні.
Профілактика висівкоподібного лишаю заснована на контролі факторів, що сприяють розвитку грибкової флори. Регулярна гігієна, використання відповідних миючих засобів і носіння одягу з дихаючих тканин значно знижують ймовірність рецидиву.
Після перенесеного захворювання рекомендується періодично використовувати лікувальні шампуні або гелі, особливо в жарку пору року.
Також важливо стежити за станом шкірних покривів, уникати тривалої вологості і своєчасно лікувати супутні захворювання. Людям з хронічними рецидивами може бути рекомендовано профілактичне застосування зовнішніх засобів один раз в тиждень. Всі ці заходи дозволяють зберегти здоров’я шкіри і не повертатися до лікування знову і знову.
З усіх питань будемо раді проконсультувати за телефонами call-центру:
Після завершення активної фази лікування пацієнту важливо продовжувати піклуватися про стан шкірних покривів. Навіть при повному зникненні плям шкіра деякий час залишається вразливою до нових загострень. Реабілітація включає в себе використання м’яких миючих засобів, відмова від агресивної косметики і підтримання сухості шкірних складок.
У багатьох пацієнтів спостерігаються залишкові гіпопігментовані плями, які можуть зберігатися навіть після загоєння. Це не означає, що хвороба протікає активно – відновлення кольору відбувається поступово. Лікар може порадити заспокійливі креми і дбайливий догляд для прискорення відновлення епідермісу і відновлення рівного тону шкіри.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Він не вважається висококонтагіозним, але може передаватися через тісний контакт і схильність.
Сонячні ванни не рекомендуються під час активної фази захворювання. Після обробки ділянки шкіри можуть довго не засмагати, створюючи пігментні перепади.
Так, навіть при відсутності сверблячки грибок руйнує шкіру і може поширюватися. Без лікування хвороба не проходить.
В середньому від 1 до 3 тижнів, в залежності від форми і ступеня ураження. Але профілактичних заходів потрібно дотримуватися довше.
Деякі з них можуть полегшити симптоми, але не усувають причину. Ефективне лікування повинен підбирати лікар.