- Київ
- Харків
Перед здачею аналізу не є за 8 годин (в ідеалі — 12 годин). Пити бажано тільки воду.
За 1-2 дні до обстеження виключити із раціону жирне, смажене і алкоголь. Якщо напередодні відбулося застілля — перенесіть лабораторне дослідження на 1-2 дня. За годину до взяття крові утримайтеся від куріння.
Перед процедурою слід відпочити 10-15 хвилин в приймальні, заспокоїтися.
Кров не слід здавати після рентгенографії, ректального дослідження або фізіотерапевтичних процедур.
T — Токсоплазмоз
О — Інші інфекції (сифіліс, ВІЛ, гепатити, хламідіоз)
R — Краснуха
С — Цитомегаловірус
Н — Герпес
Зараження токсоплазмозом відбувається при вживанні в їжу погано приготованого м’яса, через непастеризоване молоко; від кішок, які є переносниками збудника захворювання.
Ймовірність передачі інфекції плоду при первинному інфікуванні матері становить 45-50%. Якщо ж імунітет у матері сформований, тобто вона одного разу хворіла токсоплазмозом, який, до речі, може протікати безсимптомно, то причин для побоювання немає.
Краснуха займає провідне місце за ризиком розвитку внутрішньоутробних інфекцій при зараженні вагітних у першому триместрі. У зв’язку з цим лабораторний діагноз краснушной інфекції в перші 12 тижнів вагітності є абсолютним показанням для обов’язкового переривання вагітності, тому що не існує засобів для лікування вагітної, здатних зберегти плід від інфікування. Тому, за 3 місяці до передбачуваної вагітності слід зробити щеплення від краснухи.
Краснуха передається повітряно-крапельним шляхом.
Передається повітряно — крапельним шляхом, через кров, статевим шляхом, через материнське молоко, при пересадці органів.
ЦМВІ займає друге місце після ВІЛ-інфекції за ступенем вираженості супутнього імунодефіциту.
Внутрішньоутробна ЦМВІ небезпечна тим, що імунна система плоду перестає сприймати вірусний антиген як чужорідний і противірусні антитіла не синтезуються. Інфікування плода відбувається через материнську кров; при проходженні через родові шляхи; з інфікованою шийки матки по висхідній в порожнину матки при тривалому безводному періоді.
Ризик внутрішньоутробного інфікування плода при захворюванні матері під час вагітності становить 30-50%, при загостренні прихованої інфекції — 1-2%.
Інфікування плоду відбувається під час пологів (близько 70% випадків); через кров матері або через шийку матки по сходить в порожнину матки при тривалому безводному періоді. Якщо під час вагітності виявиться активний генітальний герпес, то може бути прийнято рішення про кесарів розтин, щоб уникнути інфікування дитини.
Сифіліс — хронічне інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом або від матері до дитини під час вагітності. Без лікування сифіліс протікає довго, з періодичними ремісіями і загостреннями, які призводять до порушення структури і функції тканин і органів. Вагітність у хворої сифілісом може закінчитися пізнім викиднем, передчасними пологами або народженням хворих дітей.
Якщо аналіз виявився позитивним, вагітної призначать додаткові обстеження сироватки крові для уточнення діагнозу. Якщо і вони виявляться позитивними, то майбутній мамі призначать лікування в стаціонарі. Вагітні, які хворіли в минулому сифілісом, підлягають профілактичному лікуванню для виключення вірогідності зараження плода.
Вірусні гепатити — інфекційні захворювання, що вражають печінку. Серед основних симптомів виділяють жовтяницю, і болі в правому підребер’ї.
Гепатити В і С передаються статевим шляхом, через зараження крові і від матері до плоду.
Серед симптомів гепатиту В підвищення температури, слабкість, біль у суглобах, нудота і блювота. Від моменту зараження до появи симптомів проходить 50 — 180 днів.
Гепатит С — найбільш важка форма вірусного гепатиту, хронічна форма якої нерідко переходить у цироз і рак печінки. Якщо плід був інфікований на ранніх стадіях, то він може загинути внутрішньоутробно або незабаром після народження.
Ризик зараження складає 5,6% при наявності у матері самого вірусу і 1,7% при наявності антитіл.
ВІЛ-інфекція — це хронічне вірусне захворювання, що вражає імунні клітини. В результаті імунна система не в змозі протистояти вірусам і бактеріям.
ВІЛ передається статевим шляхом, через кров при використанні медичних інструментів, від матері до дитини під час вагітності, пологів або годування грудьми. ВІЛ проявляється через 3-6 місяців після захворювання, а передається відразу. На ранніх стадіях вагітність не впливає на перебіг хвороби, тоді як на пізніх може її прискорити. Ризик зараження ВІЛ від матері становить 30% без проведення лікування і всього 2% — при відповідній терапії.
