- Київ
- Харків
Кіста придатка яєчка (сперматоцеле) – це доброякісне утворення в мошонці. Він являє собою капсулу, наповнену рідиною і зазвичай не викликає болю або дискомфорту на ранніх стадіях. Таке утворення може бути виявлено випадково під час огляду лікарем або при самообстеженні.
У чоловіків різного віку кіста може мати різні причини виникнення. У новонароджених хлопчиків вона найчастіше пов’язана з аномаліями внутрішньоутробного розвитку і часто проходить самостійно. У дорослих чоловіків вона може з’явитися в результаті запалень, травм. Хоча кіста придатка яєчка не є злоякісним утворенням, при збільшенні її в розмірах вона може перешкоджати нормальному кровообігу і викликати дискомфорт, особливо при русі.
Кісти придатка яєчка діляться на вроджені і набуті.
Вроджені кісти утворюються в процесі внутрішньоутробного розвитку і пов’язані з тим, що вагінальний відросток очеревини, який повинен зарости після опускання яєчок в мошонку, залишається відкритим. В результаті в ній може накопичуватися рідина, утворюючи кістозне розширення. Такі кісти виникають у дітей і можуть поступово зменшуватися і зникати в перші роки життя.
Придбані кісти з’являються у чоловіків в більш зрілому віці. Вони можуть виникати після запальних процесів в мошонці, внаслідок травм. Ці утворення з часом можуть збільшуватися, наповнюючись рідиною і створюючи дискомфорт.
На ранніх стадіях захворювання часто протікає безсимптомно. Чоловік може не відчувати дискомфорту і виявити кісту випадково. Однак у міру зростання утворення може виникати тягнуче відчуття в паху, відчуття тиску або легкого дискомфорту при ходьбі. У деяких випадках великі кісти можуть здавлювати навколишні тканини і кровоносні судини, викликаючи дискомфорт, особливо при фізичних навантаженнях.
Якщо кіста запалюється, може з’явитися біль, почервоніння шкіри в області мошонки, а також підвищення місцевої температури. При цьому важливо не відкладати візит до уролога, так як запальний процес може призвести до нагноєння та інших ускладнень.
Причини утворення кісти залежать від її виду. Вроджені форми пов’язані з особливостями ембріонального розвитку і можуть бути обумовлені незавершеним процесом закриття вагінального відростка очеревини.
Придбані кісти найчастіше викликані запаленням, травмою або хірургічним втручанням в паху. Запальні захворювання, такі як епідидиміт і орхіт, можуть призводити до зміни структури тканин і утворення кістозних порожнин.
Деякі дослідження вказують на можливу роль гормональних змін і порушення лімфодренажу в утворенні кістозних структур. Хоча ці фактори не є основними причинами, вони можуть сприяти збільшенню вже наявних кіст.
Для постановки діагнозу лікар оглядає і пальпує мошонку. У більшості випадків наявність кісти можна запідозрити саме на цьому етапі. Однак для підтвердження діагнозу необхідне ультразвукове дослідження, яке дозволяє оцінити розміри утворення, його структуру і визначити, чи немає ускладнень.
Додаткові методи дослідження, такі як магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія, використовуються рідко і в основному в складних діагностичних випадках. Іноді лікар може призначити діафаноскопію – рентгенівський знімок мошонки з спрямованим світлом, що допомагає відрізнити кісту від інших об’ємних утворень.
Вибір методу лікування залежить від розмірів кісти, наявності симптомів і віку пацієнта. Якщо кіста має невеликі розміри і не доставляє дискомфорту, лікар може порекомендувати динамічне спостереження. У таких випадках досить періодично проходити обстеження і стежити за змінами в розмірах утворення.
Коли кіста збільшується, починає доставляти дискомфорт або ускладнюється запаленням, потрібне більш активне лікування. Консервативна терапія, що включає протизапальні препарати і фізіотерапію, може допомогти полегшити симптоми, але не усуває саму кісту. Єдиним радикальним методом лікування є хірургічне видалення.
Операція з видалення кісти проводиться, якщо освіта досягає значних розмірів, викликає больові відчуття або заважає нормальній життєдіяльності. Втручання проводиться під місцевою або загальною анестезією і полягає в висіченні кісти з мінімальною травматизацією навколишніх тканин.
Сучасні методики дозволяють проводити операцію з використанням мікрохірургічних інструментів, що знижує ризик ускладнень і скорочує період відновлення. Іноді використовується пункція з аспірацією вмісту, але цей метод має високий ризик рецидиву, тому застосовується рідше.
Попередити вроджені форми кіст неможливо, так як вони пов’язані з особливостями внутрішньоутробного розвитку. Однак для зниження ризику виникнення придбаних кіст рекомендується уникати травм пахової області, своєчасно лікувати запальні захворювання і регулярно проходити профілактичні огляди в уролога.
Також важливо дотримуватися правил особистої гігієни, уникати переохолоджень і вести здоровий спосіб життя. При виникненні неприємних відчуттів в області паху не варто відкладати візит до фахівця, так як рання діагностика дозволяє уникнути ускладнень.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Після хірургічного видалення кісти відновлювальний період, як правило, швидкий. У перші дні можуть зберігатися незначні больові відчуття, набряклість і почервоніння в області втручання. У цей період важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, уникати фізичних навантажень і носити підтримуючу білизну.
Повне загоєння тканин займає близько двох-трьох тижнів. У цей час не рекомендується піднімати тяжкості, займатися спортом і піддавати область мошонки механічному впливу. При правильному догляді і дотриманні лікарських рекомендацій ризик рецидиву мінімальний.
Діагностикою та лікуванням цього захворювання займається уролог. Якщо мова йде про дитину, то необхідно проконсультуватися з дитячим хірургом або дитячим урологом.
Якщо кіста не викликає симптомів і не збільшується в розмірах, в терміновому хірургічному втручанні немає гострої необхідності. Однак при виникненні дискомфорту, болю або ризику ускладнень лікар може рекомендувати хірургічне втручання.
Відновлювальний період займає від двох до трьох тижнів. У перші дні можуть бути незначні болі і набряклість, але при дотриманні всіх рекомендацій лікаря процес загоєння проходить без ускладнень.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
