- Київ
- Харків
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) — це не рак, а природне вікове збільшення тканини простати, яке може стискати уретру та заважати вільному поточенню сечі. Лікарі пояснюють це так: з роками внутрішня частина залози потовщується, просвіт уретри звужується, і сечовий міхур має працювати більше. Внаслідок цього з’являються так звані нижні симптоми сечовивідних шляхів — часті позиви, слабкий струмінь, прокидання вночі.
Найчастіше перші ознаки з’являються через 40-50 років і поступово посилюються. Значна частина чоловіків живуть із ДГПЗ, не усвідомлюючи цього, поки симптоми не заважають сну, роботі та подорожам. Важливо підкреслити, що ДГПЗ не підвищує ризик розвитку раку простати, хоча ці стани можуть співіснувати. Тому моніторинг урологом і регулярні огляди залишаються розумною стратегією з середнього віку.
Спеціалісти використовують скорочення: ДГП (доброякісна гіперплазія простати) — це медичний термін для цього процесу, а LUTS — це набір симптомів. Для пацієнта важливішим є те, наскільки це впливає на повсякденне життя і як безпечно відновити контроль над сечовипусканням.
Вона базується на дії андрогенів, головним чином метаболіту тестостерону дигідротестостерону. Він зв’язується з рецепторами в клітинах простати і підтримує їхній ріст. З віком змінюється баланс гормонів і локальна чутливість тканин. Деякі ділянки починають рости вузлами, строма та епітелій змінюють співвідношення, тонус гладких м’язів шиї сечового міхура підвищується — струмінь слабшає.
Додатковими факторами є хронічне низькосимптомне запалення, ожиріння та інсулінорезистентність. Ці стани підвищують оксидативний стрес і мікроскопічну тканинну гіпоксію, прискорюючи реструктуризацію простати. Тому у багатьох пацієнтів із надмірною вагою та метаболічним синдромом симптоми з’являються раніше і є більш вираженими.
Нарешті, роль відіграє надмірна активність сечового міхура. Коли йому доводиться довго долати опір, він втомлюється і стає більш чутливим. Потім до непрохідності додаються подразнювальні симптоми — термінові пориви та нічна поліурія.
Класично лікарі описують три функціональні стадії: компенсовані, коли сечовий міхур ще справляється; субкомпенсований, коли вже з’являється залишкова сеча і струмінь коливається; і декомпенсовано, коли додаються ускладнення і порушується функція нирок.
Існують й інші підходи — залежно від об’єму залози, тяжкості обструкції та типу переважаючих симптомів. Але в повсякденній практиці етап важливий настільки, наскільки він визначає тактику: спостерігати, лікувати таблетками або розглядати можливість втручання.
Основні стадії:
Критерії завжди оцінюються комплексно — скарги, дані обстеження, інструментальні показники, ризики ускладнень. При пріоритезіях лікар орієнтується не на самі цифри, а на вплив симптомів на якість життя та безпеку пацієнта.
Найчастіше чоловік помічає, що потік став слабшим, а сечовипускання триває довше. Є відчуття неповного спустошення, доводиться напружуватися. Ввечері та вночі хочеться в туалет частіше, ніж зазвичай, сон переривається, вранці виникає відчуття недосипання. Часто виникають раптові, важкі пориви — треба заздалегідь планувати дорогу, враховуючи наявність туалетів.
Є важливі ознаки, які потребують швидкого лікування: раптова нездатність мочитися, поява крові в сечі, висока температура з ознобом через затримку сечі, біль у попереку та набряк. Такі ситуації можуть свідчити про серйозні ускладнення і потребувати негайної допомоги.
Ключові прояви:
Іноді симптоми бувають хвилеподібними: періоди відносного благополуччя змінюються загостреннями, наприклад, після застуди, вживання алкоголю або тривалої поїздки без звичайного режиму пиття. Це нормальна динаміка для ДГПЗ і може контролюватися спільними зусиллями лікаря та пацієнта.
При тривалій непрохідності сечовий міхур надмірно розтягується, стінка товщиться, з’являються дивертикули — кишені, де сеча застоюється. Це підвищує ризик інфекцій і утворення каменю. Гостра затримка сечі — одне з найнеприємніших ускладнень: людина не може почати сечовипускання, відчуває біль і терміново має звернутися до лікарні для встановлення катетера.
У деяких випадках кров у сечі пов’язана з розширенням і крихкістю кровоносних судин у збільшеній простаті. При вираженому застою сечі тиск передається вгору по сечоводах, виникає гідронефроз, і функція нирок погіршується. Ось чому прогресуючі симптоми не слід недооцінювати. Правильна терапія повертає контроль і знижує ймовірність виникнення цих проблем.
Вік — це основний фактор ризику. Андрогенна стимуляція необхідна для розвитку ДГПЗ, і генетичні особливості пояснюють, чому у деяких чоловіків значне збільшення кількості залоз, тоді як у інших воно залишається незначним. Спосіб життя також впливає: фізична неактивность, надмірна вага, висококалорійна дієта з надлишком насичених жирів і низьким вмістом клітковини пов’язані з більш вираженими симптомами.
Важливі фактори:
Окрема розмова — хронічне запалення простати, яке часто проходить без яскравих симптомів. Він може підтримувати ріст вузлів і підвищувати тонус м’язових волокон у шиї сечового міхура. Управління факторами ризику та своєчасні профілактичні візити до лікаря зменшують ймовірність тяжкого перебігу.
Діагноз починається з розмови. Стандартизований опитувальник IPSS допомагає кількісно оцінити тяжкість симптомів та вплив на якість життя. Сечовий щоденник протягом 2-3 днів дає реальне уявлення про частоту позивів, об’ємів і нічних епізодів. Ці прості інструменти часто змінюють уявлення пацієнта про проблему і допомагають лікарю обирати лікування точніше.
Фізичний огляд включає цифровий ректальний огляд — за щільністю та рельєфом тканини спеціаліст опосередковано оцінює розмір залози і виключає загальну патологію. Аналіз крові PSA використовується як маркер ризику раку простати і опосередковано корелює з об’ємом залози. УЗД черевної порожнини або TRUSI уточнює розмір простати та залишковий об’єм сечі, а урофлометрія показує максимальну швидкість потоку — чим нижчий індикатор, тим вища ймовірність обструкції.
При нетиповій картині, крові в сечі або планувальній операції можуть знадобитися додаткові методи — цистоскопія, уродинамічне обстеження. Однак у більшості випадків діагноз залишається мінімально інвазивним і досить інформативним.
Коротка таблиця: що робиться і чому
Терапію обирають для конкретної людини, її симптомів і очікувань. Три кити мають три цілі: полегшити сечовипускання, зменшити нічні прокидання та запобігти ускладненням. При легких проявах може бути достатньо спостереження за допомогою корекцій способу життя: правильний режим пиття, обмеження вечірнього споживання рідини, помірна активність, контроль ваги, зниження вживання алкоголю та кофеїну.
Якщо симптоми заважають сну та роботі, лікар обговорює варіанти медикаментів. Важливо, що лікування не є «статичним»: під час контрольних візитів дози коригуються, ліки додають або видаляють залежно від динаміки. У деяких випадках, у разі ускладнень або неефективності таблеток, розглядаються хірургічні або мінімально інвазивні методи. Сучасні втручання спрямовані на максимальну ефективність з низьким ризиком повторної закупорки.
Разом із терапією пацієнт отримує план спостереження: коли приймати ПСА, як часто проводити УЗД, чому повторювати урофлоуметрію. Така послідовність дає передбачуваний і стійкий результат.
Альфа-блокатори розслабляють гладкі м’язи сечового міхура, шиї та простати. Ефект зазвичай відчувається в перші тижні — струмінь стає сильнішим, напруга під час сечовипускання зменшується. Найпоширеніші побічні ефекти — запаморочення при різкому підйомі та можлива дисфункція еякуляції; Лікар допоможе обрати препарат і час введення, щоб зменшити дискомфорт.
Інгібітори 5-альфа-редуктази діють інакше — вони зменшують дію дигідротестостерону і поступово зменшують об’єм залози. Це «довготривала гра»: помітне полегшення настає через 3-6 місяців, але ризик затримки сечі та потреба в операції знижується. Комбінація альфа-блокатора та інгібітора 5-альфа-редуктази виправдана при великих залозах і важких симптомах.
Якщо домінують подразнювальні симптоми — часті та термінові позиви — під контролем залишкової сечі застосовують антимускаринові препарати або агоністи бета-3-рецепторів (міробегрон). У деяких пацієнтів з ДГП та еректильною дисфункцією тадалафіл допомагає у щоденній низькій дозі: він і полегшує LUTS, і покращує ерекцію. Часто згадують трав’яні засоби, але їхня база обмежена — краще приймати їх разом із лікарем, не скасовуючи основну терапію.
Операція розглядається у випадку ускладнень (повторна затримка сечі, камені в сечовому міхурі, інфекції, гідронефроз, значна кількість залишків сечі) або неефективні медикаменти. «Золотим стандартом» протягом багатьох років є трансуретральна резекція простати (ТУРП).
Сьогодні біполярні системи широко використовуються для зниження ризику кровотечі та електролітних порушень. При дуже великому об’ємі залози обирають лазерну енуклеяцію (HoLEP) або відкриту/лапароскопічну простатденомектомію — ці методи ефективно видаляють аденоматозні вузли і дають тривалий результат.
Головним критерієм успіху є повернення впевненого, безболісного сечовипускання та зменшення нічних пробуджень. Після компетентно виконаного втручання це досягається у переважній більшості випадків.
У довгостроковій перспективі прогноз сприятливий, особливо якщо симптоми лікуватися своєчасно та контролювати фактори ризику. Багато чоловіків живуть активно, подорожують і займаються спортом десятиліттями, дотримуючись простих правил і плану подальшого лікування у уролога.
Що допомагає:
Профілактика — це не заборона на життя, а розумні пристосування. Вибір режиму вечірньої рідини, швидкість фільтрації креатиніну/клубочка відповідно до показань, підтримання нормального тиску та цукру — все це захищає як сечовий міхур, так і нирки. А сучасні технології фармакотерапії та інтервенції дозволяють не відкладати комфорт на потім.
Перші дні пов’язані з катетером — він забезпечує витік сечі та промивання сечового міхура. Медична команда навчає догляду, показує, як правильно пити та рухатися, щоб уникнути тромбозу та прискорити одужання. Спочатку очікуються невеликі домішки крові в сечі, які поступово зникають у процесі загоєння.
Повернення до нормальної активності відбувається поступово. Легкі прогулянки вітаються з першого дня, а силові тренування та велоспорт краще відкласти на 4-6 тижнів. Важливо уникати закрепів — пити достатньо і, за потреби, використовувати легкі проносні за рекомендацією лікаря. Секс зазвичай дозволяється після повторного огляду. Можливу ретроградну еякуляцію слід обговорити заздалегідь — безпечне, але рідкісне явище, коли сперма закидується в сечовий міхур.
Потрібні подальші візити для оцінки струменю, залишкової сечі і, за потреби, кореції терапії. Більшість пацієнтів помічають помітне покращення сну та енергії в перші тижні.
Як мені дізнатися, чи у мене ДГПЗ, а не простатит чи рак простати?
Досвідчений лікар зосереджується на комбінації скарг, даних обстеження, PSA та ультразвуку. ДГПЗ викликає механічну обструкцію та типовий LUTS, простатит частіше супроводжується болем і дискомфортом, а ризик раку оцінюється за допомогою ПСА та пальпації, якщо потрібно, доповнених МРТ і біопсією за суворими показаннями.
Чи можливо обійтися без ліків і операцій?
При легких симптомах — так. Режим вживання алкоголю, схуднення, фізична активність і контроль вечірнього споживання рідини часто допомагають. Але з огляду на зростаючу кількість скарг, не варто відкладати — сучасні препарати та малоінвазивні методи є безпечними та ефективними.
Чи правда, що альфа-блокатори викликають залежність?
Ні, це не так. Це симптоматична терапія — препарат діє, доки його приймають. У повсякденному розумінні немає «залежності», але відміна повернеться до початкових симптомів. Рішення змінити схему завжди приймається разом із лікарем.
Чи є підвищений ПСА небезпечним при ДГПЗ?
ПСА може бути помірно підвищеним через великий об’єм залози або запалення. Це не вердикт, а причина ретельно дослідити: повторити тест, врахувати об’єм простати, якщо потрібно — додаткові обстеження. Рекомендується обговорювати результати з урологом у контексті всієї картини.
Як довго очікувати ефект інгібіторів 5-альфа-редуктази?
Зазвичай перші покращення помітні через 3 місяці, стабільний результат — через 6-12 місяців. Ці препарати зменшують об’єм залози та знижують ризик затримки сечі та операції при тривалому вживанні.
Чи впливає ДГПЗ на потенцію?
Сам ДГПЗ не «вимикає» ерекцію, але симптоми, поганий сон і тривога можуть порушувати сексуальну функцію. Існують схеми, які одночасно покращують і LUTS, і ерекцію, наприклад, низькі дози тадалафілу.
