- Київ
- Харків
Лікарська алергія – це патологічна реакція імунної системи на прийом лікарських засобів. Організм сприймає діючу речовину або його метаболіти як загрозу, що запускає каскад імунних реакцій. Ці прояви можуть бути як місцевими – у вигляді шкірного висипу або набряку, так і системними, що вражають дихальну, травну або серцево-судинну системи.
На відміну від побічних ефектів, які виникають передбачувано і залежать від дози, алергія може проявлятися навіть при мінімальному контакті з речовиною і може бути важкою, а іноді і небезпечною для життя. Тому важливо вчасно його розпізнати і припинити прийом підозрілих ліків.
Лікарська алергія може розвинутися при першому застосуванні препарату, але частіше виникає після повторного контакту, коли в організмі вже виробилася чутливість до певної речовини. Дане захворювання не має вікових обмежень і може зустрічатися як у дитини, так і у літньої людини.
Імунна відповідь може проявлятися відразу, через кілька хвилин після введення препарату, або через кілька годин або навіть днів.
У важких випадках виникає анафілактичний шок, що вимагає негайної медичної допомоги. У більш легких випадках симптоми обмежуються шкірними проявами або розладами травлення.
Найчастіше погіршення самопочуття пацієнти не пов’язують з прийомом лікарських препаратів, особливо якщо вони використовуються регулярно або в складі комплексної терапії. Це ускладнює діагностику і вимагає участі досвідченого лікаря.
Лікарська алергія може проявлятися по-різному в залежності від механізму імунної реакції, швидкості розвитку симптомів і системи, на яку спрямований препарат. Лікарі виділяють кілька форм цього стану, кожна з яких вимагає особливого підходу до діагностики та лікування.
Деякі реакції виникають відразу після введення препарату, інші через кілька годин або навіть днів. Існують стани, при яких алергія може протікати приховано і проявлятися тільки при певних умовах, наприклад, при фізичних навантаженнях або повторному контакті з алергеном.
До основних видів лікарської алергії відносяться:
Кожна з цих форм вимагає обов’язкового лікарського контролю та індивідуального підходу до вибору терапії та профілактики.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Симптоми лікарської алергії можуть бути надзвичайно різноманітними – від легкого свербіння шкіри до важких системних реакцій, що становлять загрозу для життя. Характер проявів залежить від типу імунної відповіді, кількості і шляху введення препарату, а також стану імунної системи пацієнта. Особливо насторожують випадки, коли симптоми швидко наростають і вражають кілька органів одночасно.
Найчастіше уражається шкіра – вона першою реагує на чужорідну речовину, будь то таблетки, ін’єкції або мазь. Але важливо пам’ятати, що алергія може проявлятися і поза шкірними симптомами: у вигляді набряклості, задишки, розладів травлення, запаморочення, слабкості.
До типових симптомів лікарської алергії відносяться:
При появі таких ознак вкрай важливо припинити прийом підозрілого препарату і якомога швидше звернутися до лікаря.
Основною причиною є індивідуальна підвищена чутливість організму до певної речовини, яка розвивається після його проникнення в організм. Імунна система сприймає компонент препарату як алерген і починає виробляти захисні антитіла, що запускає запальний процес.
Ризик підвищується при наявності інших видів алергії, хронічних захворюваннях печінки і нирок, при тривалому прийомі декількох препаратів одночасно, а також при спадковій схильності. Алергія часто розвивається на тлі ослабленої імунної системи або після перенесених вірусних інфекцій.
Деякі групи препаратів частіше викликають алергічні реакції – це антибіотики, особливо пеніциліни і сульфаніламіди, протисудомні засоби, НПЗЗ, контрастні речовини і вітаміни групи В.
Діагноз лікарської алергії ставиться на підставі клінічної картини, аналізу анамнезу і виключення інших можливих причин. Лікар з’ясовує, які препарати були прийняті в останні дні, коли з’явилися симптоми, і чи були подібні реакції в минулому.
У складних випадках призначаються лабораторні дослідження, включаючи загальний і біохімічний аналізи крові, імунограми, рівень IgE.
При шкірних проявах може бути проведена біопсія шкіри.
Іноді, використовується алергопроба, але вона проводиться тільки в спеціалізованому стаціонарі через ризик спровокувати повторну реакцію. Самодіагностика неможлива і може бути небезпечною.
Насамперед необхідно негайно відкликати підозрюваний препарат. При легких реакціях призначають антигістамінні препарати, зовнішні засоби з кортикостероїдами і м’якими антисептиками.
Пацієнту рекомендується дотримуватися гіпоалергенної дієти і виключити інші потенційні подразники.
При більш важких станах застосовують системні кортикостероїди, внутрішньовенні інфузії, адреналін для анафілаксії і кисневої терапії. Іноді потрібна госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.
Після стабілізації стану слід провести повне обстеження для визначення алергену і виключення його використання в подальшому. Лікар може скласти індивідуальну карту непереносимості препарату.
За додатковою інформацією та консультаціями звертайтеся до наших лікарів. Записатися на них можна через координаторів за телефонами:
Головним профілактичним заходом є уважне ставлення до свого організму і чітке дотримання призначення лікаря. При першому прояві алергії необхідно повідомити про це лікаря і уникнути подальшого застосування препарату, що викликає реакцію.
Пацієнтам з алергічним анамнезом рекомендується вести лікарський щоденник, особливо при використанні нових препаратів. У разі планових операцій або госпіталізацій важливо заздалегідь проінформувати медичний персонал про наявність лікарської алергії.
Якщо у вас множинна непереносимість ліків, вам слід звернутися до алерголога, який допоможе визначити безпечні препарати і складе список прийнятних альтернатив.
Після епізоду лікарської алергії організму потрібен деякий час, щоб відновитися. Лікар може порекомендувати щадний режим, прийом антиоксидантів, гепатопротекторів і імуномодулюючих препаратів. Шкіра, якщо з’явилися висипання або набряки, потребує дбайливого догляду із застосуванням неагресивних косметичних засобів.
Важливо уникати самостійного прийому будь-яких ліків, навіть безрецептурних, до повного одужання. Всі призначення повинен робити тільки лікар з урахуванням алергічного анамнезу.
Реабілітація, також, включає в себе коригування терапії основного захворювання, якщо воно вимагало призначення алергену, і пошук більш безпечних аналогів.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Так, сенсибілізація може розвинутися з часом, а при повторному прийомі може розвинутися алергічна реакція.
Абсолютно. Рослинні компоненти часто викликають алергічні реакції, особливо у хворих на сінну лихоманку.
Повністю позбутися від гіперчутливості неможливо, але можна уникнути повторного контакту і тим самим запобігти реакцію.
При легкій формі симптоми зникають протягом декількох днів. При важких реакціях повне відновлення може зайняти тижні.
Необхідно припинити прийом препарату, прийняти антигістамінний препарат і звернутися до лікаря. При виникненні виражених симптомів викликайте швидку допомогу.
