- Київ
- Харків
Лишай – це збірна назва групи шкірних захворювань, які проявляються у вигляді плям, висипу, лущення, свербежу і іноді супроводжуються болем. Незважаючи на загальну назву, ці захворювання можуть мати абсолютно різну природу: вірусну, грибкову, аутоімунну або алергічну.
Тому кожен вид лишаю потребує індивідуального підходу та ретельної діагностики. Пацієнти часто плутають лишай з екземою або дерматитом, що тільки відтягує момент звернення до лікаря і ускладнює перебіг хвороби.
Важливо розуміти, що лишай – це не просто косметична проблема. Деякі його форми заразні, а інші можуть сигналізувати про збої в роботі імунної системи або хронічний стрес. Своєчасне лікування допомагає уникнути ускладнень, поширення висипань і тривалого відновлення шкіри.
У дерматології термін «лишай» об’єднує кілька нозологічних одиниць. Кожен з них відрізняється механізмом розвитку, клінічною картиною і тактикою лікування.
Наприклад, стригучий лишай викликається грибковою інфекцією і передається від людини або тварини. А оперізуючий лишай пов’язаний з активізацією вірусу герпесу, який може роками перебувати в організмі в сплячому стані.
Деякі форми лишаю проходять самостійно, інші вимагають тривалого курсу медикаментозної терапії, в тому числі і системних препаратів.
Неправильне лікування або ігнорування симптомів може призвести до хронізації, постзапальної пігментації або навіть пошкодження нервової тканини.
Пацієнтам важливо не займатися самолікуванням і не намагатися «перечекати», особливо якщо лишай поширюється, супроводжується болем, підвищенням температури або пошкодженням волосистої частини голови.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Різноманіття клінічних форм робить лишай однією з найскладніших для діагностики в дерматології тем. Одні форми передаються від людини до людини, інші виникають спонтанно на тлі внутрішніх порушень.
Кожен тип вимагає специфічного підходу і, в деяких випадках, міждисциплінарного спостереження, включаючи залучення інфекціоністів, імунологів і неврологів.
До найбільш поширених видів лишаю відносяться:
Кожна форма вимагає чіткого діагностичного алгоритму і терапії тільки після встановлення точного діагнозу.
Клінічна картина лишаю безпосередньо залежить від його виду, тривалості та стану імунної системи пацієнта. Деякі форми викликають тільки свербіж і почервоніння, інші супроводжуються лущенням, випадінням волосся, утворенням пухирів або навіть супроводжуэться болем. Симптоми можуть бути локалізованими, а можуть охоплювати великі ділянки тіла.
Іноді лишай починається з однієї невеликої плями і поширюється через кілька днів, особливо якщо зниженний імунний захист або погана гігієна.
Ця форма вражає шкіру і волосся, особливо у дітей. Зазвичай спостерігається округла пляма з чіткими краями, лущення і ламкість волосся в центрі. Вогнища можуть свербіти, запалюватися і зливатися один з одним.
Виявляється у вигляді плям різних відтінків – від рожевого до коричневого. Характерно лущення, особливо при розтягуванні шкіри. Локалізується зазвичай на спині, грудях, плечах, частіше виникає влітку, провокується потовиділенням і спекою.
Частіше зустрічається у дорослих, може вражати шкіру, слизові оболонки, нігті. Висип має фіолетовий відтінок, супроводжується сильним свербінням. Можливі ерозії в роті і зміни нігтьової пластини у вигляді борозен і ламкості.
Починається з «материнського нальоту», після чого на стовбурі з’являються множинні дрібні плями. Елементи лущаться, але рідко сверблять. Він частіше зустрічається навесні та восени і може бути пов’язаний з вірусною інфекцією.
Оперезуючий лишай
Супроводжується різким болем по ходу міжреберних нервів. На шкірі з’являються пухирі, наповнені рідиною, які потім засихають і утворюють скоринки. Зазвичай вона виникає у людей похилого віку або при зниженні імунітету.
Причини виникнення лишаю різняться в залежності від його форми. В основі одних форм лежить інфекційний початок, в основі інших – аутоімунний або алергічний початок. Визначення точної природи захворювання критично важливо для призначення правильного лікування.
Іноді причиною може бути контакт із зараженою твариною, в інших випадках – стрес, гормональні зміни або навіть прийом лікарських препаратів.
Серед можливих причин:
Точна діагностика і визначення причини дозволяє уникнути ускладнень і рецидивів. Саме тому важливо не затягувати з візитом до лікаря навіть при незначних змінах шкіри.
За додатковою інформацією та консультаціями звертайтеся до наших лікарів. Записатися до них можна через координаторів за телефонами:
Діагностика лишаю завжди починається з огляду дерматолога. Зовнішній вигляд висипу, її локалізація, форма, колір і характер лущення дають фахівцеві первинну інформацію. Однак в більшості випадків цього недостатньо, так як багато видів лишаю можуть мати схожі прояви з іншими дерматозами. Тому важливо не тільки розпізнати клінічну картину, але і підтвердити діагноз в лабораторії.
Для уточнення причини захворювання може застосовуватися мікроскопія лусочок шкіри, зішкріб на грибок, люмінесцентне дослідження за допомогою лампи Вуда, а в разі оперізуючого лишаю – ПЛР-тест на вірус герпесу.
При підозрі на аутоімунний процес призначаються додаткові аналізи крові та імунологічне обстеження. Іноді потрібна біопсія шкіри, щоб виключити рак або системні захворювання.
Комплексна діагностика дозволяє не тільки точно встановити форму лишаю, але і підібрати ефективну терапію, виключивши рецидиви і ускладнення.
Тактика лікування залежить від конкретного виду лишаю, ступеня його поширення та індивідуальних особливостей пацієнта. При легких формах може бути достатньо місцевої терапії, тоді як генералізовані, хронічні або рецидивуючі випадки вимагають системного підходу. Лікар оцінює тяжкість запалення, наявність вторинної інфекції і загальний стан імунітету пацієнта.
Важливо розуміти, що універсального методу лікування лишаю не існує. Те, що ефективно при грибковій формі, буде марно при вірусній або аутоімунної формі. Саме тому самолікування, особливо із застосуванням гормональних мазей без призначення лікаря, може призвести до погіршення стану і переходу захворювання в хронічну фазу.
Консервативний підхід включає призначення антимикотических препаратів при грибкових формах, противірусних препаратів при оперізувальному лишаї, кортикостероїдних мазей при аутоімунних варіантах.
Важливо строго дотримувати частоту і тривалість застосування, не припиняючи лікування при першому поліпшенні.
Додатково можуть застосовуватися антигістамінні препарати для зняття сверблячки, антисептики для профілактики інфекції, імуностимулюючі препарати і вітамінні комплекси. Зовнішні засоби підбираються з урахуванням типу шкірних покривів, віку пацієнта і локалізації ураження.
При великому ураженні або рецидивуючому перебігу можливе призначення системних таблетованих форм препаратів.
Профілактика залежить від форми лишаю. При грибкових різновидах важливо уникати контакту з інфікованими тваринами, дотримуватися особистої гігієни, не користуватися чужими рушниками і одягом.
Пацієнтам з хронічними захворюваннями слід уникати переохолодження, стресів і безконтрольного прийому ліків. Людям з аутоімунними або алергічними формами необхідно контролювати основні захворювання, усувати потенційні тригери та використовувати гіпоалергенні засоби для догляду за шкірою.
Регулярне спостереження у дерматолога і раннє звернення до підозрілих висипань допомагає уникнути поширення захворювання і полегшує його перебіг.
Після обробки шкірі потрібен час для відновлення. Навіть після зникнення висипу можуть залишитися ділянки гіперпігментації, сухості або підвищеної чутливості. Лікар може порекомендувати використання пом’якшувальних і регенеруючих кремів, захист від ультрафіолету, особливо якщо висип був на обличчі або відкритих ділянках тіла.
Реабілітація також включає корекцію способу життя: кращий сон, збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок і прийом підтримуючої терапії за призначенням. Рецидив симптомів повинен стати приводом для негайного звернення до лікаря, а не спробою самолікування.
Комплексний підхід до одужання допомагає уникнути рецидивів і формує правильне ставлення до здоров’я пацієнта і догляду за шкірою.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Лікуванням лишаю займається лікар-дерматолог. Залежно від форми захворювання може знадобитися консультація інфекціоніста, імунолога, алерголога або невролога.
Самостійно і тим більше починати лікування неприпустимо – кожна форма лишаю вимагає певного підходу.
Під терміном «лишай» мається на увазі група шкірних захворювань, що характеризуються висипаннями у вигляді плям, лущення, вузликів або пухирів. Причини цих захворювань різні – від грибків і вірусів до аутоімунних процесів. Незважаючи на загальну назву, кожна форма має свої особливості і вимагає різної терапії.
У дітей найчастіше зустрічається стригучий лишай. Передається при контакті з інфікованими тваринами або іншими дітьми. Захворювання проявляється у вигляді округлих вогнищ з ламкістю волосся і лущенням на волосистій частині голови або тулуба, вимагає обов’язкової обробки протигрибковими засобами.
Склеротичний лишай – це хронічне запальне захворювання, яке вражає переважно шкіру та слизові оболонки статевих органів. Виявляється витончення шкірних покривів, білуватими плямами, свербінням й іноді хворобливістю. Причини до кінця не вивчені, але припускають аутоімунну природу.
Мокнучий лишай – застаріла назва, яке часто використовується в побуті для позначення екзематозного або алергічного дерматиту. Вона проявляється запаленням, набряком, везикулами, які розкриваються з утворенням мокнучої поверхні. Лікування залежить від причини і включає протизапальну та антигістамінну терапію.
Якщо у вас або вашої дитини з’явився висип, схожий на оперізуючий лишай, не втрачайте часу – зверніться до лікаря. Чим раніше розпочато лікування, тим вище ймовірність повного одужання без наслідків і рубців.
