Чому ми боїмося говорити про безпліддя?

Здавалося б, що може бути ганебного в розмові про те, як стати батьками? Але, на жаль, дуже часто лікарі стикаються з тим, що пацієнтам дуже складно говорити на цю тему. Причому, не тільки з доктором, а взагалі з будь-якою людиною. І, цілком ймовірно, навіть з самим собою. Чому так відбувається?

Звичайно, ми можемо тільки здогадуватися про причини такого явища. Але що заважає нам подумати?

Установки нав’язані суспільством

Перша причина, яка приходить в голову – це досить поширена думка про те, що все, пов’язане з інтимним життям і, вже тим більше, гінекологією або урологией – щось ганебне і не призначене для обговорення. Напевно, багатьох з нас так виховали. І так, дуже складно переступити цей внутрішній бар’єр і відкрито назвати речі своїми іменами.

Щоб хоч трохи зменшити стрес, пов’язаний зі сором’язливістю, варто подумати про те, що лікарі вже точно бачили і чули всяке. І навряд чи ви зможете так вже сильно їх здивувати. Особливо, якщо врахувати, що з тією або іншою формою безпліддя, за статистикою, зіткнулася кожна п’ята пара в Україні.

А що подумають інші?

Ще одна складність – сумніви в тому, як сприймуть вашу відвертість оточуючі. Особливо – чоловік або дружина. А раптом реакція буде різко негативною? А раптом доведеться почути, що це з вами щось не так? А раптом справа дійде до розриву відносин? Звичайно, це страшно! Але подолати цей страх можна тільки разом, як би банально це не звучало. Адже ви ж хочете стати батьками разом? Значить, доведеться навчитися довіряти один одному.

Проблема в мені

Дуже болюче момент в темі безпліддя – знання того факту, що причина криється саме в вас. І одна справа, якщо так склалося з незалежних від вас обставин (наприклад, генетичне захворювання), а зовсім інше – аборти, венеричні хвороби та інші речі, про які хочеться забути. Напевно, в цьому випадку варто почати боротьбу з безпліддям з розмови з кваліфікованим психологом.

Реакція людей

Не додають сміливості і реакція людей, з якими ви вже, можливо, намагалися обговорити це питання. Як нав’язлива жалість, так і байдужість можуть змусити закритися в собі. Ну, правда, кому сподобається відчувати себе неповноцінним, не таким як усі, гідним тільки жалості? А почути, що ваша проблема яйця виїденого не коштує – як?

Небажання визнавати та вирішувати проблему

Ще одна причина небажання говорити вголос про проблему – це небажання її вирішувати. Складно. Дорого. Не зрозуміло. Найчастіше саме ці позначення супроводжують думка про те, що варто звернутися до фахівців. А раптом все вирішиться само собою? Адже ми ще молоді … Однак, важливо пам’ятати – всі думають, що прийде час, а час тільки йде.

Так, це дуже непроста тема. І однозначно працюють рад тут немає. Але є, все ж, один, який точно варто врахувати. Пам’ятайте, що мовчання, найчастіше – вбиває. Вбиває ваші мрії, надії, відносини …

А розмова, яким би він не був важким, – це перший крок до здійснення мрії бути батьками!