Вульвовагініт

Що таке вульвовагініт

Вульвовагініт – це запалення зовнішніх і внутрішніх жіночих статевих органів, тобто вульви і піхви. Це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, яке може виникнути в будь-якому віці – від дитинства до менопаузи. Він часто супроводжується свербінням, печінням, виділеннями і порушенням звичної якості життя жінки.

На відміну від звичайних інфекцій, вульвовагініт може бути викликаний не тільки бактеріями або грибками, але і механічними, алергічними, хімічними факторами. Саме тому самолікування рідко призводить до стабільного одужання. Тільки лікар може визначити, що викликає запалення, і призначити правильне лікування.

Класифікація вульвовагініту за походженням:

• Бактеріальний;
• Грибковий;
• Вірусний;
• Алергічний;
• Атрофічний;
• Неспецифічний (змішаного походження).

Ця класифікація важлива, тому що кожна форма вимагає окремого терапевтичного підходу і діагностики.

Кандидозний вульвовагініт

Кандидозний вульвовагініт є найбільш поширеним видом запалення, що викликається грибками роду Candida. Багато жінок хоча б раз у житті стикалися з цим діагнозом. Іноді хвороба протікає в гострій формі, а іноді переходить в хронічну форму, повертаючись знову і знову.

На тлі змін в мікрофлорі піхви грибки починають активно розмножуватися, викликаючи виражені симптоми: свербіж, творожистий виділення, почервоніння слизової оболонки, біль під час статевого акту або сечовипускання. Спровокувати загострення може прийом антибіотиків, вагітність, цукровий діабет, зниження імунітету або неправильна інтимна гігієна.

Незважаючи на те, що захворювання часто сприймається як «несерйозне», його систематичні рецидиви є вагомим приводом для ретельного обстеження.

Симптоми вульвовагініту

Симптоми можуть відрізнятися в залежності від причини, віку жінки та форми запалення. Однак найчастіше їх об’єднують загальні риси, які складно ігнорувати:

• Сверблячка або печіння в області статевих органів;
• Виділення з піхви (колір і запах залежать від збудника);
• Почервоніння і набряк слизової оболонки;
• Біль при сечовипусканні;
• Дискомфорт під час статевого акту.

Якщо вчасно не звернутися до лікаря, запальний процес може поширитися вище – на шийку матки, матку або навіть труби. Особливо це небезпечно для жінок, які планують вагітність.

Діагностика вульвовагініту

Кваліфікована діагностика вульвовагініту починається з гінекологічного огляду та оцінки клінічної картини. Вже на цьому етапі лікар може запідозрити конкретний вид інфекції за характером виділень і станом слизової оболонки. Однак для підтвердження потрібні лабораторні дослідження.

Найчастіше призначають аналізи –  мазок, бактеріальний висів і ПЛР-діагностику. У деяких випадках призначаються додаткові аналізи – на чутливість до антибіотиків або рівень гормонів. Якщо запалення часто рецидивує, показано більш широке обстеження, що включає УЗД і консультації суміжних фахівців.

Як лікувати вульвовагініт

Лікування повинно бути суворо індивідуальним і грунтуватися на результатах аналізів. При кандидозній формі призначають протигрибкові препарати, при бактеріальній – антибіотики, при атрофічній формі – гормональну терапію. Важливо враховувати супутні фактори: рівень імунітету, наявність системних захворювань, вік.

Ефективне лікування полягає не тільки в усуненні симптомів, але і у відновленні нормальної мікрофлори. Тому лікар може порекомендувати пробіотики, препарати для підвищення місцевого імунітету, а також корекцію способу життя.

Ні в якому разі не можна переривати курс при поліпшенні самопочуття – це загрожує хронізацією процесу.

Профілактика вульвовагініту

Щоб уникнути рецидивів, важливо дотримуватися правил інтимної гігієни і не займатися самолікуванням при перших симптомах. Використання агресивних гелів, синтетичної білизни, недотримання режиму дня і харчування – все це сприяє порушенню мікрофлори піхви.

Жінкам необхідно звертати увагу на якість інтимної косметики, уникати переохолодження, не зловживати прокладками. Не менш важливим є регулярне гінекологічне спостереження, особливо якщо раніше був діагностований вульвовагініт. Тільки усвідомлений підхід до здоров’я дозволяє уникнути рецидиву запалення.

Часті запитання (FAQ)

Чи можна заразитися вульвовагінітом від партнера?

Деякі форми, особливо грибкові та бактеріальні, дійсно можуть передаватися статевим шляхом. Однак не завжди джерелом інфекції є партнер.

Чим небезпечний вульвовагініт при вагітності?

Під час вагітності запалення може ускладнити перебіг виношування, стати причиною інфекції плодових оболонок або передчасних пологів. Тому лікувати його потрібно своєчасно.

Чи потрібно лікуватися обом партнерам?

У деяких випадках – так. Особливо, якщо запалення рецидивує. Рішення приймає лікар на підставі аналізів.

Чи можна лікуватися домашніми засобами?

Самолікування може тільки погіршити стан. Народні методи можуть тимчасово полегшити симптоми, але не усунуть причину.

Як довго триває лікування?

Залежно від форми захворювання – від декількох днів до декількох тижнів. Важливо пройти весь курс, навіть якщо симптоми пройшли раніше.

Запис на прийом до гінеколога здійснюється через форму зворотного зв’язку на сайті, а також за телефоном, вказаним в контактах.