Психотерапія при безплідді

Супутником жінок, які страждають безпліддям, як правило, є психопатологічне стан різного ступеня вираженості, наслідком чого стає формування у більшості з них стабільного стресу.

Сеанси психотерапії, що допомагають впоратися зі стресом, значно збільшують шанси на зачаття у жінок, які проходять лікування безпліддя. До таких висновків прийшли американські вчені, які представили звіт про своє дослідження на щорічній конференції Європейського товариства ембріології і репродукції людини.

Психологічне (психогенне, психосоматичне) безпліддя без змін в репродуктивній системі жінки, зустрічається рідко. Це той випадок, коли лікарі не виявляють видимих ​​причин безпліддя, ставлять діагноз «безпліддя неясного генезу» (перший варіант звернення). У даній ситуації корисно зробити паузу в постійній гонці обстежень, прислухатися до себе і звернутися за професійною допомогою до психотерапевта, щоб розібратися в причинах такого стану.

При функціональних та імунологічних причини безпліддя показана психотерапія, яка допоможе впоратися з хронічним стресом. Ця терапія вимагає часу, але набагато меншого, ніж роки, проведені в спробах завагітніти самостійно.

Для багатьох жінок виходом зі сформованої ситуації стає ЕКЗ.

Психотерапія повинна проводитися з моменту вступу в програму ЕКЗ з допомогою комплексу психотерапевтичних методик і складатися з декількох етапів.

• Перший етап — зниження тривожності,
• Другий — нейтралізація негативних переживань, що стосуються безпліддя і минулого досвіду лікування,
• Третій — корекція мотивації вагітності,
• Четвертий — досягнення психоемоційної рівноваги в період з дня перенесення ембріонів до дня діагностики вагітності.

Велика увага в ході психотерапії має надаватися створенню образу себе вагітною. Так само значущою позицією є створення справді позитивного настрою на лікування, без елементів страху і підвищеної тривожності.

Результати досліджень дозволяють зробити висновок про те, що жінки страждають безпліддям і звертаються з цього приводу в клініки репродуктивної медицини, не повинні залишатися без психотерапевтичної підтримки. Різноспрямована і постійна протягом усього лікувального циклу психокорекція стресового стану дозволяє поліпшити результативність програми ЕКЗ.