Цистит: ознаки, лікування, причини

Цистит — це запальне захворювання сечового міхура. Цистит частіше зустрічається у жінок.

За клінічними проявами цистити прийнято розділяти на гострі і хронічні.

Клінічна картина гострого циститу характеризується частим і болючим сечовипусканням, наказовими (імперативними) позивами на сечовипускання, болями внизу живота, помутнінням сечі (домішка гною). У важких випадках може підніматися температура тіла, з’явитися домішка крові в сечі.

При хронічному циститі всі ці прояви більш стерті. Хворі, як правило, відзначають прискорене сечовипускання, незначні різі під час акту сечовипускання, в деяких випадках хворі не утримують сечу в момент імперативного (наказового) позиву.

Основними причинами циститу у жінок є умовно-хвороботворні мікроби: кишкова паличка, ентерококи, стафілококи, стрептококи і протей, а також деякі з статевих інфекцій, зокрема, уреаплазми і мікоплазми. У деяких жінок цистити з’являються в клімактеричному і менопаузальному періоді, що пов’язано з гормональною перебудовою в організмі.

Діагностика гострого циститу, як правило, не викликає труднощів. Однак для призначення правильного і грамотного лікування краще звернутися до лікаря, так як почастішання і хворобливість при сечовипусканні можуть бути пов’язані і з іншими причинами: наприклад, сечокам’яною хворобою, запальними захворюваннями внутрішніх і зовнішніх статевих органів жінки.

Діагностика хронічного циститу вельми складна. Для уточнення діагнозу часом доводиться проводити цистоскопію (огляд сечового міхура за допомогою спеціального приладу), а також детально досліджувати гормональний профіль жінки, проводити посіви сечі на стерильність і чутливість до антибіотиків.

Лікування гострого циститу зазвичай не представляє складності: проводиться курс антибактеріальної та протизапальної терапії. При хронічних же циститах часом доводиться вдаватися до промивання сечового міхура і введення в його порожнину лікарських препаратів, а також до фізіотерапевтичних процедур.

У чоловіків цистити зустрічаються вкрай рідко і пов’язані, в основному, з наявністю каменів в сечовому міхурі і аденомою передміхурової залози.

Цистит — далеко не невинне захворювання, при тривалому його перебігу можливе зниження обсягу сечового міхура, а також сходження інфекційного процесу в нирки, що загрожує запаленням нирок (пієлонефритом).

Самолікуванням не можна займатися ні в якому разі, так як правильно поставити діагноз і з’ясувати причину захворювання може тільки лікар, а, отже, тільки він може призначити правильне лікування.