Дерматомікоз – загальна назва групи грибкових захворювань шкіри, що викликаються дерматофітами. Ці мікроорганізми мають здатність проникати в роговий шар епідермісу, волосся і нігтів, використовуючи кератин як джерело живлення. Найбільш поширеними збудниками є гриби родів Trichophyton, Microsporum і Epidermophyton.
Зараження відбувається при контакті з хворою людиною, твариною або інфікованими предметами. Спори грибків дуже стійкі до зовнішнього середовища, що сприяє їх тривалому виживанню на поверхнях. Після потрапляння на шкіру, при наявності сприятливих факторів (підвищена вологість, порушення шкірного бар’єру, зниження імунітету) грибок починає активно розмножуватися, викликаючи запальну реакцію.
Дерматомікоз класифікується в залежності від локалізації та виду збудника. Найбільш часто зустрічаються мікози стоп, долонь і міжпальцевих проміжків. Також часто зустрічаються ураження гладкої шкіри тулуба, волосистої частини голови і нігтів.
Розрізняють такі форми:
Кожна з цих форм має свої клінічні особливості, але всі вони вимагають системного підходу до лікування.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Клінічні прояви залежать від форми дерматомікоза, глибини ураження та імунної відповіді організму. Захворювання може розвиватися гостро або поступово, іноді на тлі мікротравм, підвищеного потовиділення або контакту з інфікованою поверхнею.
До типових симптомів дерматомікозу відносяться:
Симптоми можуть бути локалізованими або поширеними, часто посилюватися в жарку погоду або при відсутності належного догляду.
Інвазія дерматофітами є основною причиною, але також важливо враховувати фонові умови, які сприяють розвитку інфекції. Дерматомікоз не виникає на абсолютно здоровій шкірі – для активізації грибка потрібне порушення захисних механізмів шкірних покривів.
Сприятливими факторами є:
Захворювання може передаватися і в повсякденному житті, особливо при використанні загальних рушників, килимків в душових кабінах, взутті.
Діагностика дерматомікозу грунтується на візуальному огляді і лабораторних дослідженнях. Дерматолог звертає увагу на характер висипань, їх локалізацію, ступінь запалення і наявність вторинних шкірних змін.
Для підтвердження діагнозу проводять мікроскопічне дослідження лусочок шкіри або нігтів з метою виявлення міцелію гриба. У складних випадках матеріал інокулюють на живильні середовища для визначення типу збудника і його чутливості до протигрибкових препаратів. Також може застосовуватися люмінесцентна діагностика (лампа Вуда), особливо якщо виникло пошкодження волосся.
За додатковою інформацією та консультаціями звертайтеся до наших лікарів. Записатися на них можна через координаторів за телефонами:
Терапія підбирається індивідуально і залежить від локалізації процесу, тяжкості та наявності супутніх захворювань. При обмежених формах, як правило, досить застосування місцевих антимикотических засобів: кремів, мазей, спреїв. У дерматологічній практиці широко використовуються засоби з діючими речовинами клотримазол, тербінафін, міконазол.
При великому ураженні або ураженні нігтьових пластин призначають системні препарати – ітраконазол, тербінафін або флуконазол. Лікування тривале, особливо при оніхомікозі, і може займати від декількох тижнів до декількох місяців.
В обов’язковому порядку проводиться гігієна уражених ділянок, дезінфекція взуття та нижньої білизни, а також обробка всіх контактують осіб у разі побутового зараження. При неефективності терапії схема лікування коригується.
Профілактика дерматомікозів заснована на дотриманні правил особистої гігієни і обмеженні контактів з можливими джерелами інфекції. Необхідно регулярно мити ноги, ретельно просушувати міжпальцеві проміжки, використовувати індивідуальне взуття в громадських місцях.
Слід уникати тривалого носіння мокрого або незручного взуття, не користуватися чужими рушниками, манікюрним та педикюрним приладдям. При появі симптомів важливо не займатися самолікуванням, а своєчасно звернутися до дерматолога.
У випадках частих рецидивів бажано профілактично обробляти шкіру антисептиками і протигрибковими засобами, особливо в жарку пору року або при підвищеному потовиділенні.
Без лікування дерматомікоз може призвести до поширення інфекції, ураження глибоких шарів шкіри, нігтів і навіть волосся. У деяких випадках розвивається хронічне запалення, що супроводжується потовщенням шкіри, тріщинами і приєднанням бактеріальної флори.
При ослабленій імунній системі можливе утворення глибоких мікозів з утворенням абсцесів і виразок, що вимагають більш інтенсивної терапії. Також можливі алергічні реакції і сенсибілізація організму до продуктів життєдіяльності грибків.
Прогноз сприятливий при своєчасно і правильно підібраному лікуванні. Однак при недотриманні рекомендацій лікаря можливі рецидиви, особливо при наявності основних захворювань.
У дітей дерматомікоз не рідкість, особливо у віці від 4 до 12 років. Найчастіше уражається волосиста частина голови (мікроспорія), гладка шкіра і стопи. Зараження зазвичай відбувається від тварин або при тісному контакті в дитячому колективі.
Клінічна картина може відрізнятися від дорослої:
Лікування у дітей вимагає особливо обережного підходу з урахуванням віку, ваги і можливої непереносимості препаратів.
Необхідно ізолювати дитину на період лікування і ретельно продезінфікувати всі предмети, з якими він контактував. Батькам важливо дотримуватися рекомендацій лікаря і не припиняти терапію при перших ознаках поліпшення.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Так, грибок легко передається при прямому контакті і через предмети побуту. Ризик особливо високий в місцях з підвищеною вологістю.
При ранньому виявленні і обмеженій формі він дуже ефективний. Однак при глибоких і хронічних формах необхідна системна терапія.
Ні. До повного одужання необхідно уникати громадських водойм, щоб не заразити оточуючих і не погіршити стан шкіри.
Залежно від локалізації потрібно від 2-3 тижнів при поверхневих формах до декількох місяців при пошкодженні нігтів.
Так. При недотриманні профілактики, повторному контакті з джерелом інфекції або ослабленому імунітеті можливі рецидиви.