Генітальний герпес – це вірусне захворювання, що викликається вірусом простого герпесу (частіше 2 типу, рідше 1 типу), що вражає слизові оболонки статевих органів. Захворювання передається в основному статевим шляхом, а також може передаватися від матері до дитини під час пологів. Інфекція відрізняється здатністю тривалий час залишатися в організмі в сплячому стані і активізуватися при зниженні імунітету.
З клінічної точки зору генітальний герпес є хронічним рецидивуючим захворюванням. Вона не загрожує життю, але може значно знизити якість життя пацієнта, особливо при частих загостреннях. Важливо відзначити, що захворювання вимагає не тільки медикаментозної терапії, а й грамотної лікарської підтримки з поясненням особливостей перебігу, профілактики та можливих ускладнень.
З точки зору практикуючого лікаря, велике значення при виборі тактики лікування і прогнозу для пацієнта має розмежування форм інфекції:
Кожна з форм може проявлятися по-різному, тому лікування завжди має бути індивідуальним та призначається лікарем.

Виразність клінічної картини залежить від форми захворювання і стану імунної системи. У деяких людей симптоми можуть бути стерті, що підвищує ризик випадкової передачі інфекції статевому партнеру:
Після розтину пухирі перетворюються в хворобливі ерозії, на загоєння яких потрібно кілька днів. При рецидивах симптоматика часто менш виражена, але психологічний і фізичний дискомфорт відчувається не менше.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Основною причиною є зараження вірусом простого герпесу при статевому контакті. Часто інфекція передається від партнера, який навіть не підозрює, що є носієм, так як вірус може виділятися в безсимптомній фазі.
Активізація вірусу можлива на тлі загального або місцевого зниження імунітету. Провокуючими факторами є стреси, переохолодження, гормональні коливання, хронічні захворювання, перевтома, травми слизової статевих органів. Саме тому загострення часто виникають після фізичних або емоційних навантажень.
Лікар ставить попередній діагноз на підставі клінічної картини і скарг пацієнта. Для підтвердження проводиться лабораторне дослідження – ПЛР-тест на вірус герпесу, який дозволяє виявити навіть невелику кількість вірусної ДНК.
Може застосовуватися серологічна діагностика (аналіз крові на антитіла IgG і IgM), особливо в безсимптомних або атипових випадках. Важливо розуміти, що наявність антитіл не завжди свідчить про поточне загострення, і інтерпретацію результатів повинен проводити лікар.
У деяких випадках діагностика необхідна не тільки пацієнту, але і його партнеру.
За більш детальною інформацією та консультаціями звертайтеся до наших гінекологів. Записатися до них на прийом можна через колл-центр за телефонами:

Метою лікування є не повне викорінення вірусу (що неможливо), а контроль його активності, зниження частоти і тяжкості рецидивів, зниження ризику передачі. Лікарі використовують противірусні препарати, такі як ацикловір, валацикловір або фамцикловір. У разі первинного інфікування або тяжкого перебігу перевага віддається системному лікуванню.
При рецидивах можливі короткі курси терапії або профілактичний прийом протягом декількох місяців. Крім того, важливе значення мають місцеві засоби для оздоровлення, корекції імунітету, лікування супутніх захворювань та психоемоційної підтримки. Чим раніше розпочата терапія, тим швидше і ефективніше досягається результат.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Дотримання бар’єрної контрацепції допомагає запобігти інфікуванню, особливо при контакті з новим партнером. Однак слід знати, що вірус може передаватися при відсутності видимих симптомів, через мікропошкодження шкіри і слизових оболонок.
Щоб знизити ризик рецидиву, рекомендується вести збалансований спосіб життя, зміцнювати імунітет, уникати переохолодження і втоми. Особлива увага приділяється профілактиці під час вагітності, так як вірус може передаватися дитині під час пологів.
У таких випадках можливе планове розродження шляхом кесаревого розтину в активній фазі захворювання.
Після усунення загострення пацієнт потребує підтримки не лише на рівні фізичного відновлення, а й психологічному.
Корисні також загальнозміцнюючі заходи, санаторно-курортне лікування, вітамінотерапія та імуномодулюючі курси. Реабілітація спрямована на стабілізацію ремісії і повернення пацієнта до повноцінного сексуального і соціального життя. А при правильно підібраній терапії це можливо навіть у тих, хто тривалий час страждав від частих рецидивів.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Ні. Вірус залишається в організмі назавжди, але при правильно підібраною терапії можна домогтися стійкої ремісії і мінімізувати рецидиви.
Так. Вірус може виділятися навіть при відсутності висипань, особливо в перші дні після зараження.
Так, але необхідне спостереження лікаря. При активній інфекції на момент пологів може бути рекомендований кесарів розтин.
Так. Загострення може пройти, але вірус залишається, і без лікування рецидиви можуть рецидивувати частіше і важче.
Майже ні. Основний шлях передачі – статевий контакт. Побутовий шлях можливий теоретично, але вкрай малоймовірний.