- Київ
- Харків
Інтерстиціальний цистит, також відомий як синдром болісного сечового міхура, — це хронічний стан, при якому людина відчуває біль, дискомфорт або тиск у сечовому міхурі та тазовій області. Хвороба супроводжується частим сечовипусканням і різким потягом, але, на відміну від звичайного циститу, не пов’язана з бактеріальною інфекцією. Аналізи сечі зазвичай не виявляють ознак запалення, а антибіотики не дають тривалого полегшення.
Ця патологія виникає у людей різного віку, але частіше діагностується у жінок. Чоловіки також можуть страждати на інтерстиціальний цистит, хоча у їхньому випадку він часто маскується під хронічний простатит.
Лікарі поділяють інтерстиціальний цистит на кілька типів, що допомагає обрати оптимальні методи лікування. Найчастіше існує виразкова форма, при якій на слизовій сечовому міхурі виявлені характерні дефекти — виразки Ганнера, а також невиразкові, коли слизова оболонка виглядає відносно нормально. Крім того, підтипи розрізняються залежно від переважаючих механізмів — запальний, нейрогенний, м’язово-фасціальний.
Клінічна картина складається з болю та сечовивідних розладів. Біль зазвичай посилюється при наповненні сечового міхура і зменшується після спорожнення. Він може іррадіювати до промежини, уретри, нижньої частини спини або нижньої частини живота. Часте сечовипускання, зокрема вночі, а також раптові, важко стримувані потяги є характерними.
У деяких випадках симптоми посилюються після вживання певної їжі чи напоїв, у періоди стресу або переохолодження. У жінок загострення можуть співпадати з менструацією, у чоловіків — з підвищеною фізичною активністю.
Точна причина інтерстиціального циститу ще не повністю встановлена. Сьогодні розглядається комплекс факторів: порушення захисного шару слизової оболонки сечового міхура, надмірна активність імунної системи, запальні реакції та зміни роботи нервових закінчень, відповідальних за сприйняття болю. У деяких пацієнтів виявлено поєднання з іншими хронічними болевими синдромами, що свідчить про системний характер захворювання.
Важливим компонентом є напруга м’язів у області тазового дна, яка може підтримувати або посилювати симптоми.
Діагноз ставиться на основі клінічних результатів та виключення інших захворювань сечового міхура та сечових шляхів. Лікар починає з детальної розмови та анкет, які фіксують частоту сечовипускання та інтенсивність болю. Проводиться загальний аналіз сечі та бактеріологічна культура, щоб виключити інфекцію.
У складних випадках може знадобитися цистоскопія з гідродистензією, особливо якщо є підозра на виразковий варіант. Цей метод дозволяє візуально оцінити слизову оболонку і, за потреби, негайно провести терапевтичні маніпуляції.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Підхід до лікування є комплексним і покроковим, враховуючи індивідуальні характеристики пацієнта. Основні цілі — зменшити біль, зменшити частоту поривів і відновити звичний ритм життя.
Перший етап передбачає зміну способу життя та контроль тригерів. Пацієнту радять вести щоденник харчування та симптомів, щоб виявляти продукти, які викликають загострення. Часто це кава, газовані напої, алкоголь, гострі страви та цитрусові фрукти. Важливо працювати зі стресом, нормалізувати сон і помірювати фізичну активність.
У медикаментозній терапії застосовуються препарати, що відновлюють захисний шар слизової оболонки (натрій пентозан полісульфат), антигістамінні препарати, а також препарати, що впливають на нервову регуляцію болю, такі як амітриптилін у низьких дозах. У разі сильного спазму м’язів тазового дна корисна спеціалізована фізіотерапія з ніжними техніками релаксації. У деяких випадках використовують внутрішньовезикові інстиляції препаратів, які діють локально і зменшують запалення.
Хірургічні методи застосовуються, коли консервативна терапія є неефективною і при тяжких формах захворювання. Якщо виразки Ганнера виявляються під час цистоскопії, припікання або резекція можуть суттєво полегшити стан. Інші варіанти включають ін’єкції ботулотоксину в стінку сечового міхура та нейромодуляційні методи. Радикальні операції, такі як збільшення сечового міхура, виконуються надзвичайно рідко, лише тоді, коли всі інші методи повністю неефективні.
Повністю запобігти розвитку інтерстиціального циститу неможливо, але можна зменшити частоту загострень. Для цього важливо уникати відомих тригерів, контролювати режим пиття, запобігати гіпотермії та своєчасно лікувати запальні захворювання сечовивідних шляхів. Регулярні візити до лікаря допомагають скоригувати терапію та запобігти прогресуванню симптомів.
Після загострення або процедур пацієнту рекомендують делікатний режим, поступове збільшення фізичної активності та подальший контроль провокуючих факторів. Важливо підтримувати контакт із лікарем, який приймає лікування, щоб своєчасно коригувати лікування та рекомендувати рекомендації з самодопомоги при перших ознаках рецидиву.
Госпіталізація необхідна у разі сильного болю, неможливості контролювати симптоми вдома або потреби в ендоскопічних процедурах. У лікарні можна провести курс інтравезикових інстиляцій, провести цистоскопію з гідродистензією, а також обрати ефективну анестезію.
Чи це інфекція і чи можна її лікувати антибіотиками?
Ні, хвороба не пов’язана з бактеріальною інфекцією, тому антибіотики неефективні, якщо немає супутнього запалення бактеріального походження.
Чи можливо повністю вилікуватися?
Найчастіше хвороба хронічна, але за правильного підходу можна досягти тривалої ремісії та вести повноцінне життя.
Чи існує універсальна дієта?
Ні, тригери індивідуальні. Відповідний раціон обирається емпірично, фіксуючи реакцію організму на їжу.
Чи небезпечні виразки Ганнера?
Вони не є раковими, але підтримують запалення та біль. Припікання часто покращує стан хвороби.
Чи допомагають вправи Кегеля?
Ні, у разі спазму м’язів тазового дна такі вправи можуть погіршити ситуацію. Важливо працювати над розслабленням м’язів під наглядом спеціаліста.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
