Проведення ЕКЗ в клініці професора Феськова

Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ)

Вперше метод екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) був застосований в Англії в 1978 році. З цього часу він допомагає в народженні дітей парам, які не можуть зачати дитину через проблеми з матковими трубами, порушенням овуляції, проблем з якістю сперматозоїдів, а також жінкам у віці після 45 років. Суть ЕКЗ в тому, що запліднення яйцеклітини відбувається поза організмом жінки, після чого ембріон переноситься в порожнину матки.

У чому суть методу ЕКЗ? В яких випадках використовують ЕКЗ?

Суть ЕКЗ в тому, що запліднення яйцеклітини відбувається поза організмом жінки, після чого ембріон переноситься в порожнину матки. Показаннями для застосування ЕКЗ з боку жінки є відсутність маткових труб або їх дефекти. З боку чоловіка — недостатня кількість або відсутність сперматозоїдів в спермі. До використання ЕКЗ існує також велика кількість відносних (неоднозначних) медичних показань, які діагностуються під час індивідуального огляду.

Як здійснюється лікування методом ЕКЗ?

Існує велика кількість модифікацій протоколу ЕКЗ. Часто використовується так званий «довгий протокол». Між 19-им і 23-им днем ​​менструального циклу жінки вводиться препарат, який готує організм до гормональної стимуляції. Через деякий час проводиться стимуляція фолікулів. Цей процес відбувається під контролем УЗД. Коли фолікули виростають до необхідного розміру, проводиться пункція. Ця процедура займає всього кілька годин і не вимагає стаціонару. Відразу після пункції відбувається запліднення. Через кілька днів після запліднення ембріона переноситься в матку — це абсолютно безболісна процедура. Через два тижні жінка здає аналіз на вагітність.

Чи існують ризики при лікуванні методом ЕКЗ?

Перед проведенням програми ЕКЗ проводяться всебічні обстеження, щоб мінімізувати можливі ризики. До ризиків процедури ЕКЗ відносять синдром гіперстимуляції яєчників, алергічні реакції, багатоплідна або позаматкова вагітність.

Якщо вагітність після ЕКЗ не наступила

У цьому випадку жінка обов’язково повинна зробити ще спробу. При стимуляції овуляції отримують більше п’яти яйцеклітин, а отже — більше ембріонів. Після перенесення ембріонів в порожнину матки, залишаються «зайві» ембріони. Їх кріоконсервують, і таким чином з’являється можливість провести наступні спроби запліднення з меншими навантаженнями на жіночий організм.