Аденома гіпофіза – це доброякісна пухлина передньої частки гіпофіза, залози, яка керує гормональним фоном всього організму. Більшість аденом ростуть повільно і довго залишаються непомітними. Небезпека не в «злоякісності», а у двох речах: надлишку чи дефіциті гормонів та тиску збільшеної тканини на зорові шляхи. Якщо пухлина гормон-секретуюча, з’являються типові ендокринні синдроми. Якщо вона великих розмірів, можуть з’являтися симптоми компресії – головні болі та звуження полів зору. Нечасто, та все ж можуть бути ускладнення по типу апоплексії гіпофізу – раптовий крововилив у пухлину з різким болем, погіршенням зору та зниженою продукцією гормонів – це невідкладна ситуація.
Лікар завжди вирішує два завдання: точно зрозуміти, які осі гіпофіза торкнулися, і визначити, чи загрожує пухлина зору. Від цього залежить і вибір методів обстеження і в подальшому тактика лікування. Сам факт “аденома” не дорівнює “операція негайно”, наприклад при пролактиномах – засобом першої лінії є консервативна терапія, з призначенням препаратів інгібіторів пролактину, а невеликі неактивні аденоми (без автономної секреції гормонів) часто потребують тільки динамічного спостереження.

У клініці використовують дві ключові класифікації: за розміром та за гормональною активністю. До 10 мм говорять про мікроаденому, 10 мм і більше – макроаденома, понад 40 мм – гігантські аденоми. За функцією розрізняють пухлини, що секретують гормони (гормонально-активні), і відповідно – неактивні, які гормони не виробляють або синтезують у мінімальній кількості. Від цього залежать симптоми та стратегія діагностики і лікування.
Серед гормонально-активних найчастіше зустрічаються пролактиноми, потім соматотропіноми з надлишком гормону росту, кортикотропіноми з надлишком АКТГ, рідше – тиреотропіноми та гонадотропіноми. Можливі змішані варіанти, де пухлина виділяє кілька гормонів, і «тихі» аденоми, які виявляються лише ефектом маси.
Картина складається із двох блоків. Перший – гормональні прояви. Пролактинома у жінок дає порушення менструального циклу та виділення з молочних залоз поза станом вагітності, у чоловіків – зниження лібідо та потенції, іноді безпліддя.
Надлишок гормону росту викликає акромегалію у дорослих – потовщення рис обличчя, збільшення кистей та стоп, артралгії, пітливість, підвищення тиску та виникнення порушень вуглеводного обміну. Надлишок АКТГ веде до гіперкортицизму, який клінічно проявляється набором ваги, зміною тургору шкіри з появою стриарного синдрому (розтяжки), вегетативними проявами (астенічний синдром), ускладненнями з боку серцево-судинної системи (підвищення АТ) та кісткової (переломи). Тиреотропінома провокує симптоми тиреотоксикозу – серцебиття, схуднення, тремор. Гонадотропіноми часто “мовчать” і виявляються вже на етапі розвитку клінічних ознак компресії.
Другий блок – ознаки компресії. Макроаденоми тиснуть на перехрест зорових нервів і спричиняють звуження бічних полів зору, пацієнти помічають «не бачить кут ока». Можливі тупі головний біль без чіткої локалізації. При апоплексії – раптовий сильний біль, різке падіння зору, двоїння, слабкість, іноді колапс через гострий дефіцит синтезу кортизолу.
Основні клінічні прояви гормон-секретуючих аденом гіпофізу:
У більшості пацієнтів причина спорадична – мутації виникають випадково у клітині гіпофіза. Спадкові синдроми зустрічаються рідко, але про них важливо пам’ятати при сімейних випадках або множинних ендокринних пухлинах. До них відносяться MEN1, мутації AIP у молодих пацієнтів, комплекс Карні, синдром Мак-Кьюна – Олбрайта. Медикаменти не викликають аденому, але деякі засоби піднімають пролактин та імітують пролактиному. Вагітність та естрогени можуть збільшувати вже існуючу пролактиному за рахунок стимуляції лактотрофів.
Фактори ризику загальновідомого рівня – ожиріння, обструктивне апное сну та тривала гіперестрогенія – асоційовані з деякими функціональними варіантами, але доведеної первинної профілактики немає. Травма голови та стрес аденому не «створюють», хоча можуть уперше виявити її симптоми.

На старті діагностики першим кроком є підтвердження гормональної активності можливої аденоми гіпофізу за клініко-анамнестичними даними та інструментальна діагностика для виявлення субстрату (новоутворення). Це відбувається послідовно або паралельно, в залежності від клінічних проявів та виду аденоми, яку припускають. При підозрі на пролактиному вимірюють сироватковий пролактин та макропролактин. Для акромегалії інформативний ІФР-1 та СТГ. Підозра на кортикотропіному потребує проведення «нічного» низькодозованого дексаметазонового тесту та оцінку АКТГ.
Вісь щитоподібної залози оцінюють за ТТГ і вільним Т4, статеві – по ЛГ, ФСГ, тестостерону або естрадіолу з урахуванням віку та статі. Важливим є загальний профіль на дефіцит синтезу гормонів: ранковий кортизол, натрій, вільний Т4. Для оцінки гормонального фону призначаються гормональні аналізи за призначенням ендокринолога.
Золотий стандарт візуалізації – МРТ гіпофіза з контрастуванням у тонких зрізах (наразі використовують МРТ мінімум 1,5 тесла). Це дозволяє побачити розмір, інвазію в печеристий синус, ставлення до зорового перехрестя. Додатково може використовуватися периметрія за призначенням офтальмолога. При апоплексії обстеження включає визначення стероїдних гормонів, МРТ/КТ та консультацію нейрохірурга.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Підхід персоніфікований та базується навколо типу пухлини. Пролактинома найкраще піддається медикаментозній терапії агоністами дофаміну – каберголіном, як препаратом вибору. Він зменшує рівень пролактину, зменшує розміри пухлини та відновлює фертильність. Соматотропіноми та кортикотропіноми частіше лікують хірургічно через ендоскопічний трансназальний доступ.
При акромегалії після операції або як альтернатива їй у деяких випадках можуть використовуватися аналоги соматостатину, антагоністи рецептора гормону росту або променева терапія при персистенції захворювання. Неактивні макроаденоми із компресією зорових шляхів, як правило, видаляють хірургічно. Малі неактивні мікроаденоми без симптомів спостерігають з періодичною МРТ у динаміці та гормональними панелями за участю ендокринолога клініки.
Променеве лікування включає радіохірургію, її використовують при залишковій тканині, рецидивах або протипоказах до операції. Вона працює повільно і пацієнт має бути готовим до можливого пізнього дефіциту гормонів – це враховується під час планування даного виду терапії.
Після трансназальної ендоскопічної операції пацієнти встають рано, але повинні уникати підйому важких предметів та нахилів, щоб знизити ризик ліквореї. У першу добу ендокринолог оцінює кортизолову вісь – іноді потрібна тимчасова замісна терапія гідрокортизоном. Потім перевіряють функцію щитоподібної залози, статевих гормонів, при необхідності призначають замісну терапію. При активних пролактиномах контроль пролактину проводять у ранні терміни, при акромегалії – ІФР-1 за кілька тижнів, коли пройде вплив операції на гормони.
Зір зазвичай покращується, якщо декомпресія виконана вчасно, але це займає час і залежить від давності компресії. Носові симптоми – закладеність, кірки – проходять по мірі загоєння. Повернення до офісної роботи можливе через 1-2 тижні, до фізичної праці – індивідуально. Регулярна МРТ у погоджений з лікарем термін обов’язкова, навіть якщо самопочуття відмінне.
Специфічної профілактики немає. Реальні заходи – непрямі: контроль маси тіла, лікування апное сну, обережне використання препаратів, які підвищують рівень пролактину. При спадкових синдромах важливим є генетичне обстеження та ранній скринінг. Будь-які підозрілі симптоми – порушення циклу, незрозумілі головні болі з падінням бічного зору, ознаки гіперкортицизму чи акромегалії – привід не відкладати візит до ендокринолога.
Аденома – це рак?
Ні. Це доброякісна пухлина. Злоякісні пухлини гіпофіза дуже рідкісні. Небезпека аденоми – у гормональних порушеннях та тиску на структури мозку.
Чи можна вилікувати підвищений рівень пролактину без операції?
Так. У більшості випадків каберголін ефективно нормалізує пролактин та зменшує пухлину. Операція розглядається при непереносимості ліків, великих розмірах пухлини з компресією зорових нервів, високою гормональною активністю та розвитком ускладнень.
Чи повернеться аденома після операції?
Можливо. Ризик рецидиву залежить від типу, розмірів та інвазії пухлини. Тому необхідні планові МРТ та контроль гормонів. При рецидиві доступні повторна хірургія, радіохірургія та медикаментозна корекція.
Чи зникне безпліддя?
Часто так. При пролактиномі відновлення рівня пролактину повертає овуляції та фертильність. Після лікування інших функціональних аденом фертильність також може покращуватися, але рішення про планування вагітності приймають разом з лікарем-репродуктологом та ендокринологом, іноді на тлі терапії, що триває.
Чи потрібно пити гормони довічно?
Тільки якщо є підтверджений дефіцит однієї чи кількох осей. Замісна терапія індивідуальна: тиреоїдні гормони (щитоподібної залози), кортизол, статеві гормони, рідше гормон росту. За умови збереження функції гіпофіза нічого «про всяк випадок» не призначають.
Як часто робити МРТ?
Зазвичай через 6-12 місяців після первинної оцінки чи операції, потім за показаннями. Інтервали визначаються типом аденоми, динамікою та планом лікування.
Чи можна займатися спортом?
Можна, але поступово, без різких навантажень у ранньому післяопераційному періоді. Довгостроково фізична активність схвалюється, обмежень за фактом «аденоми» без ускладнень немає.
Що робити при раптовому сильному головному болі та погіршенні зору?
Негайно звернутися за невідкладною допомогою. Це може бути апоплексія гіпофіза, що вимагає термінове призначення стероїдів та консультації нейрохірурга.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном: