УЗД черевної порожнини

УЗД черевної порожнини є одним з найбільш інформативних методів діагностики захворювань внутрішніх органів, таких як: печінка, жовчний міхур, селезінка, нирки і сечовивідні шляхи, підшлункова залоза.

Що таке УЗД черевної порожнини?

Діагностичний метод, заснований на використанні ультразвукових хвиль, які дозволяють отримати зображення внутрішніх органів черевної порожнини, оцінити їх стан і виявити можливі патології.

Навіщо роблять УЗД черевної порожнини?

Метод УЗД широко використовується в діагностиці завдяки своїй інформативності, універсальності, безболісності, а також можливості отримання миттєвого результату.

Основні завдання дослідження

УЗД черевної порожнини використовується для діагностики широкого спектру патологій, зокрема, запальних процесів, доброякісних і злоякісних новоутворень, каменів і піску в жовчному міхурі, нирках і сечовивідних шляхах, кіст, а також ураження органів.

Метод використовується для контролю динаміки вже діагностованих захворювань або після хірургічних втручань, а також для профілактики у пацієнтів, що знаходяться в групі ризику.

УЗД призначається як додатковий метод після інших досліджень для підтвердження або виключення попереднього діагнозу.

Захворювання і стани, що виявляються за допомогою УЗД

УЗД може виявити:

• захворювання печінки: жировий гепатоз, цироз, гепатит, доброякісні (аденоми, гемангіоми), кісти, абсцеси і підозра на злоякісні новоутворення;
• захворювання жовчного міхура і жовчовивідних шляхів: жовчнокам’яна хвороба, холецистит, дискінезія жовчовивідних шляхів, поліпи жовчного міхура;
• патології підшлункової залози: панкреатит, кісти, некроз тканин;
• захворювання селезінки: спленомегалія, кісти і абсцеси, травматичні ушкодження;
• захворювання нирок і сечовивідних шляхів: наявність каменів або піску, пієлонефрит, гідронефроз;
• захворювання судин черевної порожнини: аневризма, тромбоз;
• загальні патологічні стани: асцит, лімфаденопатія.

Показання до УЗД черевної порожнини

Приводом для проведення УЗД можуть стати скарги пацієнта, наявність факторів ризику, а також обстеження для уточнення діагнозу.

Скарги пацієнтів

Показаннями до проведення УЗД є гострі або хронічні болі у верхньому, середньому або нижньому відділі живота, а також болі, пов’язані з прийомом їжі або натщесерце, нудота, блювота, метеоризм, відчуття тяжкості або розпирання після їжі, потемніння сечі або зміна кольору калу, печія, кислотна відрижка.

На ураження печінки і жовчного міхура, що вимагають підтвердження УЗД, вказують болі в правому підребер’ї, гіркота в роті, відчуття тяжкості під ребрами; нирки – біль у попереку, зміна кольору або запаху сечі, набряки на обличчі, руках або ногах.

Профілактичні огляди

У віці старше 35-40 років рекомендується раз на рік проходити УЗД черевної порожнини для контролю стану внутрішніх органів.

Також профілактичний огляд показаний при наявності факторів ризику, зокрема, спадкової схильності до захворювань печінки, нирок, жовчного міхура або підшлункової залози, хронічних захворювань (гепатит, цукровий діабет, гіпертонія, ожиріння).

УЗД також показано для контролю відновлення після порожнинної операції, лікування гепатиту, панкреатиту, холециститу, сечокам’яної хвороби. Рекомендується жінкам на етапі планування вагітності або на ранніх термінах для оцінки стану органів черевної порожнини.

Рекомендації лікарів

УЗД черевної порожнини призначається лікарями в ряді випадків, коли необхідно уточнити діагноз, оцінити стан внутрішніх органів або виявити патологічні зміни. В екстрених випадках УЗД показано при гострих болях в животі («гострий живіт»), підозрі на апендицит, кишкову непрохідність, внутрішню кровотечу, розрив або пошкодження внутрішніх органів після травм.

Протипоказання і обмеження

Поширеність методу УЗД багато в чому обумовлена мінімальною кількістю протипоказань.

Абсолютні протипоказання

УЗД – неінвазивний метод діагностики, який не має абсолютних протипоказань.

Часові обмеження

Обмеження в часі включають відкриті рани, опіки, шкірні захворювання з сильним запаленням, перев’язувальні матеріали або шви, які приховують область дослідження, недавні ендоскопічні або рентгенологічні дослідження з використанням барію можуть створити артефакти на зображенні, виражений метеоризм, неконтрольовані рухи пацієнта, пов’язані з сильним болем, судомами, а також наявність дренажів і катетерів.

Які органи досліджують?

УЗД черевної порожнини дозволяє обстежити печінку, жовчний міхур, підшлункову залозу, селезінку, нирки, заочеревинні органи, сечовий міхур. Залежно від симптомів і показань лікар може розширити дослідження, включивши в нього шлунок і кишечник.

Як підготуватися до УЗД черевної порожнини?

За 2-3 дні до здачі аналізу виключити продукти, що викликають підвищене газоутворення, зокрема, бобові, капусту, свіжі фрукти і овочі (особливо виноград, яблука), газовані напої, чорний хліб, випічку, солодощі.

За 6-8 годин до дослідження не вживати будь-яку їжу. Це правило особливо важливо для точного обстеження жовчного міхура і підшлункової залози. Не пийте воду за 2 години до процедури, щоб уникнути зайвого наповнення шлунка або дванадцятипалої кишки.

Як проводиться процедура?

УЗД проводиться лежачи на спині, у міру обстеження лікар може попросити вас перевернутися на бік або лягти на живіт для кращого огляду окремих органів. На шкіру живота наноситься спеціальний гель, який покращує контакт датчика зі шкірою та усуває повітряні прошарки.

Лікар водить датчик УЗД по животу, вивчаючи зображення на екрані. Це може супроводжуватися легким тиском, особливо в печінці, жовчному міхурі або кишечнику. Дослідження займає 15-20 хвилин.

Результати УЗД черевної порожнини

У висновку лікар вказує розміри, форму і будову досліджуваних органів, а також наявність або відсутність патологій.

Як інтерпретуються результати

Розшифровка результатів УЗД черевної порожнини заснована на аналізі структури, розмірів, форми і ехогенності (здатності відображати ультразвук) органів.

При огляді печінки збільшення може вказувати на гепатит, цироз печінки або жировий гепатоз;
Підвищена ехогенність вказує на стеатоз, знижена – на гепатит.

Жовчні протоки перевіряють на дилатацію (ознака застою жовчі). Аномалії жовчного міхура можуть бути вродженими (перегини) або пов’язаними із захворюваннями. Потовщення стінок може свідчити про запалення. Збільшення підшлункової залози частіше пов’язане із запаленням, а нерівні контури можуть свідчити про пухлинні процеси. Підвищення ехогенності вказує на фіброз, зниження – на запалення.

Збільшена селезінка може бути ознакою інфекційних або гематологічних захворювань. Зміна розмірів і форми нирок може свідчити про хронічні або гострі захворювання. Розширення ниркових мисок і чашечок свідчить про порушення відтоку сечі.

Однак розтлумачити їх з урахуванням клінічної картини зможе тільки лікар.

Переваги УЗД в порівнянні з іншими методами

До переваг можна віднести відсутність іонізуючого випромінювання, універсальність, швидкість проведення, високу точність і деталізацію, можливість динамічного спостереження і функціональних досліджень, відсутність необхідності в комплексних тренуваннях, а також широкий спектр застосування.

Коли потрібно терміново робити УЗД?

УЗД черевної порожнини показано при гострих болях у правому підребер’ї, підозрі на внутрішню кровотечу, травмах живота, підозрі на асцит (швидке збільшення обсягу живота, тяжкість, задишка), жовтяниці, лихоманці без видимих причин, якщо лихоманка супроводжується болями в животі, порушенням сечовипускання, виявленням шишки при пальпації, блювотою, іноді з домішкою калових мас.

Вартість УЗД черевної порожнини

Актуальна вартість ультразвукового дослідження вказана в розділі «Ціни» на сайті.

Часті запитання (FAQ)

Наші лікарі відповіли на найпоширеніші запитання:

Чи боляче робити УЗД?

Ні, зробити УЗД зовсім не боляче.

Скільки часу займає процедура?

Дослідження займає від 15 до 20 хвилин.

Як часто потрібно проходити УЗД?

Для здорових людей в рамках профілактичного огляду – 1 раз на рік; при хронічних захворюваннях – 1 раз на 6-12 місяців; після операції або лікування – в перші 1-3 місяці для контролю відновлення, потім раз в 6-12 місяців для профілактики рецидивів; для людей з групи ризику – 1 раз в 6-12 місяців.