Лікування статевих інфекцій (ЗПСШ)

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, інфекціями, що передаються статевим шляхом, заражається близько 1 мільйона людей на планеті. Через незахищений статевий контакт таким захворюванням страждають люди віком від 15 до 50 років. У клініці професора Феськова О. М. діагностика та лікування ЗПСШ проходять швидко, безболісно і, головне, анонімно.

Що таке ЗПСШ

Венеричні захворювання, які передаються найчастіше під час сексуального контакту, в медицині називаються скорочено ЗПСШ. Самі збудники інфекції передаються від партнера до партнера зі спермою, виділеннями з піхви або з кров’ю. Хороша новина полягає в тому, що більшість із них лікуються.

За своєю суттю це бактерії, які проникають у інший організм, руйнують здоров’я людини та саму репродуктивну функцію. Венеричні захворювання у жінок насамперед провокують безплідність.

Підступність цих бактерій у тому, що симптоми венеричних захворювань можуть не виявлятися одразу. На сьогодні медицині відомо близько 30 захворювань, що передаються статевим шляхом.

Основні симптоми та ознаки венеричних захворювань

Як проявляється ЗПСШ:

• свербіж у промежині;
• виділення зі статевих органів з нехарактерним кольором та запахом;
• висипання;
• біль при сечовипусканні;
• почервоніння та набряклості статевих органів;
• ранки, виразки, бородавки та інші прояви на шкірі;
• збої менструального циклу;
• кров’яні виділення та больові відчуття під час статевого контакту.

Також нагадуємо, що ознаки венеричних захворювань можуть виявлятися не в повному обсязі чи не одразу. Але якщо вас щось турбує з перерахованих вище симптомів, не відкладайте візит до фахівця.

Зверніть увагу, що статеві інфекції у чоловіків і у жінок виявляються рівною мірою однаково, включаючи висипання, біль, почервоніння і т.д.

Клінічні прояви ІПСШ

Коли пацієнт із подібними скаргами звертається до гінеколога чи уролога, лікар проводить огляд та призначає додаткові дослідження.

До клінічних проявів належать усі лабораторні результати із підтвердженою наявністю інфекції. Як тільки пацієнт отримує результати аналізів, лікар аналізує їх та обирає подальшу тактику лікування.

Класифікація венеричних захворювань

За природою виникнення поділяються на:

• бактеріальні;
• вірусні;
• спричинені паразитами.

Види інфекцій, що передаються статевим шляхом

Найчастіше зустрічаються нижче подані види.

Сифіліс

ІПСШ було відомо ще в давні часи. Його збудник – бліда спірохета. Вона може проникати в слизові оболонки статевих органів, рота, ануса та ін. Сифіліс протікає в три стадії. На початковому етапі хвороба проявляється виразками, висипом, випаданням волосся. Якщо допустити розвиток останньої, то результат може бути смертельним.

Гонорея

Поява захворювання провокує гонокок. Інкубаційний період становить від 3 до 7 днів із моменту зараження. Своєчасне лікування дає 100-відсотковий результат, тоді як запущена стадія призводить до непоправних наслідків репродуктивної функції.

Трихомоніаз

З’являється при попаданні найпростішого мікроорганізму трихомонади в сечостатеву систему. Найчастіше проявляється гнійними виділеннями та свербінням статевих органів.

Хламідіоз

Збудник інфекції – хламідія. Може вражати не тільки органи сечостатевої системи, а й очі, кишківник, легені. Якщо хворобу не лікувати, існує висока ймовірність розвитку безпліддя. Захворювання проявляється різзю при сечовипусканні та болями внизу живота.

Генітальний герпес

Розвивається через вірус простого герпесу. Виявляється бульбашками на статевих органах чи губах. В активній фазі захворювання викликає загальне нездужання. Вірус назавжди залишається в організмі і виявляє себе при ослабленому імунітеті.

Вірус папіломи людини

Одним із проявів є гострі кондиломи. До проявів відносять наявність бородавчастих висипів на статевих органах. Це захворювання невиліковно, часто бувають рецидиви, але може пройти самостійно. Терапія у разі ВПЛ призначається індивідуально залежно від тяжкості захворювання та цілей лікування. Поняття ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом) найчастіше узагальнюють, і до них відносять венеричні захворювання. Венеричні захворювання: сифіліс, гонорея, венеричний лімфогранулематоз. До інфекційних належать: уреаплазмоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, хламідіоз, бактеріальний вагіноз, кандидоз, гострі кондиломи, генітальний герпес, гепатити, ВІЛ-інфекція.

Діагностика та обстеження при ІПСШ

Під час прийому у лікаря пацієнт проходить кілька етапів виявлення можливого захворювання:

•  Опитування пацієнта та збирання даних про ознаки захворювання.
• Огляд та пальпація пацієнта лікарем.
• Лабораторні дослідження.

Перші два етапи дають змогу лише запідозрити наявність того чи іншого захворювання, для підтвердження діагнозу потрібні дані лабораторної діагностики. Набір необхідних досліджень підбирає лікар, виходячи з отриманої інформації, огляді та спілкуванні з пацієнтом.

Хвороби, що передаються через статевий зв’язок, добре простежуються під час здачі аналізів.

При лабораторних дослідженнях використовують такі методи:

• Вірусоскопічний – визначення наявності вірусів у зішкрібках або мазках під мікроскопом.
• Бактеріологічний – метод, що передбачає попередній посів досліджуваного біоматеріалу на живильні середовища. Дозволяє виконати проби на чутливість до антибіотиків.
• Серологічний – аналіз наявності в організмі специфічних антитіл до певних чужорідних мікроорганізмів. Їхня наявність свідчить про зараження інфекцією.
• Імуноферментний аналіз (ІФА) – виконується із застосуванням фарбування флуоресцентними барвниками антитіл до певного збудника. Це дозволяє виявити захворювання на ранній стадії з високою точністю.
• ДНК-діагностика – виявлення фрагментів ДНК чужорідних мікроорганізмів у досліджуваному матеріалі. Найпопулярніший спосіб проведення цього виду діагностики – полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), що дозволяє збільшити кількість фрагментів ДНК у лабораторному зразку для підвищення точності аналізу. Дає можливість виявити навіть поодинокі клітини збудника та отримати результат вже за кілька годин.

Лікування венеричних захворювань у клініці Феськова О.М.

Після консультації щодо результатів аналізів лікар планує тактику лікування. Як правило, лікування ЗПСШ стандартне для всіх:

• антибіотики та протимікробні препарати;
• імуномодулюючі лікарські засоби;
• фізіотерапевтичні процедури.

Найчастіше при виявленні ЗПСШ в одного з партнерів, схему лікування лікар призначає для пари, так як з великою ймовірністю інфекція присутня в подружжя, яке живе статевим життям один з одним.

Ми ще раз звертаємо вашу увагу на те, що лікування венеричних захворювань самостійно протипоказане. Не шукайте варіанти лікування на сторонніх ресурсах в інтернеті, оскільки може спровокувати тяжкі ускладнення та перехід хвороби до хронічної стадії.

Профілактика ЗПСШ: рекомендації лікаря-гінеколога

Лікарі клініки професора Феськова О.М. наполегливо рекомендують відвідувати лікаря щороку. Для жінки це гінеколог, у якого важливо проходити регулярне (1 раз на рік) обстеження. Для чоловіка – це уролог, частота відвідування якого з профілактичною метою також не рідше 1 разу на рік. Регулярні профогляди збережуть ваше здоров’я та фінанси.

Єдина вірна профілактика венеричних захворювань, яка зможе запобігти захворюванню на інфекції – це захищений статевий акт, з використанням презервативу.