Безплідний він, а не я. Проблема десятиліття

Згідно зі статистикою, приблизно 15% пар дітородного віку стикаються з безпліддям. За визначенням безплідним вважається шлюб, в якому на протязі 1 року за умови регулярного статевого життя і відсутності контрацепції вагітність у жінки не настає. До того з кожним роком кількість таких випадків збільшується.

Безпліддя — це проблема тільки жінок?

Ще якихось 50 — 60 років тому, якщо парі не вдавалося зачати дитину, вину покладали на жінку. Але з розвитком репродуктивних технологій і сучасних методик обстежень стало зрозуміло, що приблизно в половині всіх випадків проблема полягає в безплідді чоловіка. Тому сьогодні в парах, які мріють стати батьками, обстежують відразу обох партнерів.

Бувають випадки, коли після обстеження обидва партнери виявляються абсолютно здоровими з точки зору репродуктології, але при цьому вони довго не можуть зачати дитину. У такому випадку їм ставиться діагноз імунологічна несумісність. На щастя, таке зустрічається досить рідко.

Дослідження чоловічого безпліддя

Оскільки безплідною в парі раніше вважалася жінка, досліджувати чоловічий фактор не поспішали. На показники якості сперми медицина стала звертати увагу не так давно.

Якщо порівнювати вимоги до сперми проміжком в 20 років, то сьогодні вони нижче в кілька разів. Все частіше чоловік має проблеми з рухливістю і якістю сперматозоїдів. У більшості випадків це відбувається через неправильний спосіб життя: паління і алкоголь, низький тестостерон на тлі ожиріння і т.д .. Репродуктологи стверджують, що виправити ситуацію можливо, налагодивши режим (сон, спорт, правильне харчування, відмова від шкідливих звичок). Складніше чоловікам з діагнозом азооспермія, але шанси стати батьками завжди є.

Існує багато причин, що впливають на нездатність чоловіка до зачаття. До них відносяться:

• недостатня кількість сперматозоїдів в еякуляті, яка необхідна для зачаття;
• проблеми зі здоров’ям репродуктивної системи (звуження сім’явивідних каналів, неопущення або травма яєчка, недостатнє вироблення сперматозоїдів);
• нездатність сперматозоїдів запліднити яйцеклітину (порушена їх рухливість);
• генетичні порушення;
• свинка;
• порушення сім’явиверження або непрохідність сім’явивідних шляхів, викликана травмою або ІПСШ;
• гормональні порушення;
• нездатність яєчок виробляти сперму, що може статися на тлі варикоцеле або прийому деяких медикаментів (наприклад, після хіміотерапії, курсу антибактеріальної терапії або прийому анаболічних стероїдів);
• спосіб життя і наявність шкідливих звичок;
• ожиріння;
• проживання в регіоні з несприятливою екологією;
• надмірні фізичні і психологічні навантаження;
• регулярний перегрів тазової області.

«Критерії спермограми ВООЗ за 1999 р відрізняються від впровадженої норми в 2010 р. У першому випадку відхилення перераховані, але розмито. У другому варіанті за 2010 р. критерії норми прописані конкретно. Якщо порівнювати морфологію сперматозоїдів різницею в 10 років, то умови якості сперматозоїда стають менш вимогливі. Це говорить про зниження чоловічої здатності до зачаття.» — розповіла уролог-андролог Іванова Г.В..

Відновлення чоловічої фертильності

Методика лікування безпліддя у чоловіків залежить від результатів обстеження і підбирається індивідуально:

1. Якщо по результату спермограми якість сперми задовільна або відхилення показників від нормальних незначні, лікар призначає консервативне лікування. Воно засноване на прийомі препаратів, здатних поліпшити якість сперми або сперматогенезу. Додатково можуть бути призначені фізіопроцедури (електрофорез, магнітотерапія, голковколювання).
2. Якщо якість сперми виявилася хорошою, лікар буде шукати причину зниження фертильності. У таких ситуаціях може знадобитися консультація психотерапевта або інших вузьких фахівців.
3. У деяких випадках потрібне хірургічне лікування. Наприклад, показаннями до проведення операції можуть стати неопущене яєчко або варикоцеле.
4. Якщо відхилення від норми значне (наприклад, сперматозоїди виявилися неактивними), консервативна терапія допомогти не зможе. У таких ситуаціях парі порадять скористатися методикою штучного запліднення (ЕКЗ).
5. Якщо у чоловіка виявлена азооспермія (повна відсутність сперматозоїдів) або ж лікар виявить генетичні захворювання, які можуть передатися майбутній дитині, може знадобитися донор сперми.

Говорити про те, що в безплідді пари винна жінка, неправильно. Імовірність порушення фертильності в парі приблизно 50% на 50%. Тому стежити за репродуктивним здоров’ям повинні обидва партнери, адже, як показує статистика, причини порушення фертильності можуть бути присутніми у кожного. Але багатьох з них можна уникнути, якщо вести здоровий і активний спосіб життя, уникати випадкових статевих зв’язків, регулярно проходити профілактичний огляд і своєчасно лікувати будь-які захворювання. Все це підвищує шанси стати батьками.