Синдром гіперстимуляції яєчників

Всього лише 50 років тому діагноз “безпліддя” для подружньої пари звучав як вирок, який практично не підлягає оскарженню, і нерідко призводив до розпаду сім’ї. З появою репродуктивних технологій в 80-х роках минулого століття стало можливим подарувати радість батьківства безплідним парам, проте, в ході використання таких методів лікарі зіткнулися з проблемою – синдромом гіперстимуляції яєчників, який в деяких випадках становив реальну загрозу для життя жінки.

Про це явище і те, яким чином уникнути його появи і піде мова в даній статті.

Загальні відомості

У стандартному циклі при менструації дозріває лише одна яйцеклітина, в ході стимуляції це число може вирости до двох десятків.

Безсумнівно, процедура стимуляції проводиться з добрих намірів, щоб підвищити шанси жінки завагітніти, але порушення природного, запрограмованого самою природою функціонування репродуктивної системи, призводить до різних побічних ефектів.

Вироблення кількох яйцеклітин призводить до зростання вмісту в крові гормону естрадіолу, що негативно позначається на її густоті і порушує проникність капілярів.
Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ, СГЯ) — одне з таких небезпечних ускладнень після процедури екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), виражене в збільшенні розмірів яєчників і настає в результаті медикаментозної стимуляції яєчників, спрямованої на збільшення вироблення статевих клітин.

Форми синдрому гіперстимуляції яєчників і їх симптоми

Медицина виділяє ранню і пізню форми синдрому. Перша з них розвивається протягом 6 днів після трансвагінальної пункції, а друга – пізніше цього терміну. Раніше передбачалося, що прояв пізньої форми СГСЯ є непрямим підтвердженням настання вагітності, проте, багаторічні спостереження і статистика не знайшли цього однозначного підтвердження.

По тяжкості перебігу розрізняють такі форми СГСЯ:

• легка: виражається в невеликому погіршенні самопочуття жінки, дискомфорті в животі і незначною набряклістю;
• середня: спостерігається погіршення самопочуття, що супроводжується болями в животі, порушенням стільця, нудотою, блювотою, яскраво вираженим набряком, появою рідини в черевній порожнині.
• важка: характеризується значним погіршенням самопочуття, на тлі сильних болів в області живота, збільшення його розміру за рахунок появи в ньому рідини (асцит), частих рвот, зниження артеріального тиску, появи задишки і збоїв в ритмі серця.

Діагностика синдрому гіперстимуляції яєчників

Первинний діагноз може бути встановлений на підставі скарг пацієнта, анамнезу захворювання, а також в результаті загального або гінекологічного огляду з застосуванням пальпації живота.
Для підтвердження діагнозу рекомендовано:

• проведення ультразвукового дослідження органів малого таза і черевної порожнини;
• дослідження рівня естрадіолу в крові;
• проведення клінічного, загального та інших видів аналізів крові;
• аналізу сечі, коагулограма, ТСК.

Причини появи СГСЯ

Точні відомості на цей рахунок сучасна медицина не має у своєму розпорядженні, а тому є цілий ряд можливих причин виникнення СГЯ:

• генетична схильність;
• мультифолікулярні яєчники;
• СПКЯ;
• використання препаратів хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ).

Лікування синдрому гіперстимуляції яєчників

Лікування залежить від ступеня тяжкості, так, для легкої форми досить корекції раціону харчування і способу життя, а також своєчасного спостереження у гінеколога. У раціоні харчування необхідно пити багато води (мінеральна негазована вода), до того ж – виключити вживання жирних сортів м’яса, стежити за своєю вагою.

Середня і важка форми вимагають постійного медичного догляду, а тому лікування проводиться в умовах стаціонару з використанням медикаментозних препаратів.

Для профілактики ускладнень в ході лікування синдрому рекомендовано:

• беззастережне дотримання всіх приписів лікаря;
• зниження фізичних і емоційних перевантажень;
• скрупульозне медичне обстеження всього організму перед проведенням стимуляції;
• коригування раціону харчування і збільшення прийому рідини до 2 літрів в день.

Як уникнути синдрому гіперстимуляції яєчників?

Для досягнення цієї мети необхідно докласти зусиль як жінці, яка зважилася на екстракорпоральне запліднення, так і лікарям, що допомагає їй в цьому.

Для жінки рекомендовано зміна раціону, перехід на здорове харчування, виключення фізичних і емоційних перевантажень, отримання позитивних емоцій, ведення активного способу життя.

Лікарі, в свою чергу, повинні вибрати оптимальний хід проведення процедури ЕКЗ з урахуванням індивідуальних особливостей організму жінки, а також забезпечити належний контроль і цілодобову можливість для проведення консультацій.

Важливо! У разі погіршення самопочуття обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Бережіть своє здоров’я! І знайте, що безпліддя можна подолати!