Внутрішньоматкове введення мононуклеарних клітин периферичної крові (МКПК)

За статистикою, приблизна ймовірність настання вагітності в результаті ЕКЗ складає близько 30%. На результат впливає безліч факторів, причому частина з них ще зовсім не вивчена. Але наука не стоїть на місці. Так, на початку 2000-х рр. був розроблений і випробуваний новий метод, покликаний підвищити ймовірність успішної імплантації ембріонів після пересадки. Це введення в матку мононуклеарних клітин периферичної крові (в Клініці професора Феськова О.М. ця процедура називається мононуклеари). Спробуємо розібратися, про що йде мова.

Навіщо потрібні мононуклеарні клітини?

Периферична кров — це рідина, що циркулює «на периферії» організму, тобто поза органів. Саме її беруть на різні аналізи – з вени, з капілярів на пальці і т.д. Мононуклеарні лімфоцити — клітини крові, які, як показали дослідження, мають рецептори прогестерону і сприяють активному виробленню цього гормону при попаданні ембріона в порожнину матки. Прогестерон виробляється, ембріон, у відповідь на це, надійно впроваджується в ендометрій, вагітність розвивається. Звичайно, лімфоцити — не основні «добувачі» прогестерону в організмі жінки, але їх допомога явно не буде зайвою. Особливо тоді, коли овуляція, а за нею і поява жовтого тіла (основного «запасу» прогестерону в початковій стадії вагітності) відбуваються не одночасно з ростом ендометрія. Щоб прискорити дозрівання останнього, якщо воно запізнюється, потрібна додаткова підтримка.

Суть методу МКПК (мононуклеарних клітин периферичної крові)

Припущення про те, що введення додаткової кількості мононуклеарних клітин в матку жінки сприяє настанню вагітності, отримало своє підтвердження після проведених на практиці експериментів. Дійсно, відсоток успішних протоколів (тобто до моменту діагностування вагітності за допомогою аналізу крові на ХГЛ) із застосуванням цієї процедури виріс.

Процедура впровадження МКПК відбувається в кілька етапів:

• У жінки в день пункції яйцеклітин в протоколі ЕКЗ беруть 10 мл венозної периферичної крові.
• Кров в лабораторії обробляється, мононуклеарні клітини-лімфоцити виділяються і поміщаються в живильне середовище з присутністю ХГЛ (гормону вагітності — хоріонічного гонадотропіну).
• Рецептори клітин «розуміють», що вагітність настала і починають активно працювати. Культивування триває 48 годин.
• У день пересадки найбільш якісних ембріонів у жінки ще раз беруть кров, виділяють з неї потрібні лімфоцити і змішують їх з тими, що були отримані раніше і знаходилися в «живильному» середовищі.
• Отриману суміш катетером вводять в порожнину матки.

Таким чином, на момент потрапляння ембріона в порожнину матки (на третій чи п’ятий день після пункції), там є додатковий стимулятор вироблення прогестерону, що збільшує ймовірність його успішної імплантації.

Чи є ризики, пов’язані з методом МКПК?

Який ризик для організму жінки і наступної вагітності несе процедура введення мононуклеарних клітин периферичної крові? Розглянемо основні моменти:

• Виділення з плазми клітин певного виду — процес відпрацьований, що набув поширення ще в 60-70-х рр. XX століття. Він заснований на примусовому осіданні еритроцитів і подальшому центрифугуванні елементів, що залишилися — не вдаватимемося в «технічні» подробиці. У будь-якому випадку, це нескладне завдання для фахівців.
• Для процедури береться власна, а не чужа кров, причому в малому абсолютно безпечному кількості.
• Стимульовані для вироблення прогестерону клітини не піддаються ніякому небажаному впливу. ХГЛ для вагітності абсолютно природний, а в даному випадку застосовують його навіть не до організму, а тільки окремих його клітинам.
• Процедура введення клітин в матку проводиться під контролем УЗД і не є травматичною.

Теоретично, метод не несе ніякого додаткового ризику, зате підвищує ймовірність отримання довгоочікуваної вагітності. Причому цифри звучать досить істотні — з 30 до 50-60%. В Україні його вже кілька років використовують на практиці в самих передових клініках з лікування безпліддя за допомогою ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій). Оскільки процедура вимагає додаткових витрат, то показанням до неї вважається ненастання вагітності після 2 протоколів ЕКЗ, де брали участь ембріони високої якості (тоді менша ймовірність їх «провини» в негативному результаті).

Очевидно, що з такими вступними даними, метод МКПК буде застосовуватися все більш активно, а значить з’являться більш точні дані про його ефективність, нешкідливість і вплив на організм жінки і плоду. Попередньо, ніяких додаткових (щодо всього протоколу ЕКЗ) ризиків він не несе, на подальший розвиток ембріона і фертильність жінки не впливає.