- Київ
- Харків
Лейоміома матки – це доброякісна пухлина, яка розвивається з м’язового шару матки. Це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, з якими стикаються жінки репродуктивного віку.
Розміри пухлини можуть варіюватися від декількох міліметрів до великих утворень, що досягають 10-15 сантиметрів і більше. Залежно від розташування вузлів лейоміома може проявлятися різними симптомами – від зміни менструального циклу до появи болю внизу живота через тиск на сусідні органи. Важливо розуміти, що дане захворювання піддається лікуванню, і при правильному підході жінка може жити повноцінним життям.
Основною причиною розвитку лейоміоми є гормональний дисбаланс. Естроген і прогестерон грають ключову роль в зростанні і розвитку цієї пухлини. При надлишку естрогенів клітини м’язового шару матки починають безконтрольно ділитися, утворюючи міому. Саме тому міома найчастіше діагностується у жінок репродуктивного віку, коли рівень гормонів найбільш активний.
Після менопаузи, коли вироблення естрогенів знижується, що призводить до зменшення або повного зникнення вузлів. Однак у деяких жінок на тлі замісної гормональної терапії міома може продовжувати рости, тому важливо контролювати гормональний фон і своєчасно виявляти можливі зміни в тканинах матки.
Якщо міома матки була діагностована у близьких родичів – мами, бабусі або сестри, ризик її появи у жінки зростає в кілька разів. Це пов’язано зі спадковими особливостями будови тканин матки і рівнем гормональної регуляції. Однак наявність генетичної схильності не означає, що хвороба обов’язково буде розвиватися.
Знання сімейного анамнезу дозволяє жінці заздалегідь подбати про профілактику: регулярно проходити гінекологічні огляди, контролювати рівень гормонів і вести здоровий спосіб життя. Важливо розуміти, що спадковий фактор – це лише схильність, а не вирок.
Хронічні запальні захворювання органів малого тазу можуть сприяти розвитку лейоміоми. Інфекції, що передаються статевим шляхом, ендометрит та інші запальні процеси викликають порушення мікроциркуляції в тканинах матки. Це призводить до зміни гормонального обміну і створює сприятливі умови для зростання міоми.
Жінки, які часто страждають запальними захворюваннями, повинні бути особливо уважними до свого здоров’я, своєчасно лікувати інфекції і не ігнорувати навіть незначний дискомфорт внизу живота. Регулярні огляди у гінеколога дозволяють вчасно виявити будь-які зміни і не допустити розвитку ускладнень.
Сучасний ритм життя, хронічні стреси і погана екологія також можуть зіграти свою роль в розвитку лейоміоми. Постійне нервове напруження впливає на роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи, яка регулює вироблення гормонів. В результаті можуть виникати збої в гормональному фоні, що сприяють зростанню пухлинних вузлів.
Негативний вплив мають і зовнішні фактори – забруднене повітря, неякісна продукція, що містить хімічні добавки, низький рівень фізичної активності. Все це в сукупності може привести до змін в репродуктивній системі. Щоб мінімізувати ризики, важливо дбати про своє здоров’я, підтримувати емоційну рівновагу, приділяти увагу харчуванню та фізичній активності.
Залежно від локалізації міоми можна виділити наступні види лейоміоми матки:
Цей вид міоми розташовується на зовнішній стороні матки і росте в напрямку до органів черевної порожнини. Найчастіше така пухлина не викликає порушень менструального циклу, але може створювати тиск на сусідні органи, викликаючи дискомфорт або навіть біль.
Найбільш поширена форма, при якій вузли ростуть усередині м’язового шару матки. Саме цей вид міоми найчастіше супроводжується порушеннями менструального циклу, кровотечами, болями і збільшенням розмірів матки.
Цей вид міоми росте всередині порожнини матки, що робить її найнебезпечнішою в плані вагітності. Вона може викликати рясні і хворобливі менструації, а також ускладнити імплантацію ембріона.
Міжзв’язкова міома розташовується між зв’язками матки і рідко дає яскраві симптоми, але може бути виявлена при профілактичному огляді у гінеколога за допомогою УЗД. Міома шийки матки утворюється в шийці матки і може викликати серйозні проблеми із зачаттям і пологами.
Діагностика лейоміоми матки починається з візиту до гінеколога. Багато жінок навіть не підозрюють про наявність міоми, так як на ранніх термінах вона може ніяк себе не проявляти. Саме тому так важливі регулярні обстеження – вони дозволяють виявити патологію до появи неприємних симптомів.
На первинному прийомі лікар проводить бімануальне дослідження – пальпує матку через передню стінку живота і піхву. Якщо матка збільшена або має вузлову структуру, це може свідчити про наявність міоми. Однак цього обстеження недостатньо для постановки точного діагнозу, тому пацієнту призначають додаткові аналізи.
Найбільш доступним і інформативним методом діагностики міоми є УЗД. Він дозволяє визначити розмір, розташування та кількість вузлів. УЗД може проводитися двома способами: через черевну стінку (абдомінально) або за допомогою вагінального датчика (трансвагінальний). Другий варіант дає більш точну картину, особливо якщо вузли невеликі.
Якщо залишилися питання до результатів УЗД або потрібна більш детальна візуалізація, лікар може порекомендувати магнітно-резонансну (МРТ) або комп’ютерну томографію (КТ). Ці методи допомагають точно визначити структуру міоми, її межі, ступінь проростання в сусідні тканини. МРТ особливо корисна при підозрі на швидкозростаючі вузли, які вимагають особливого контролю.
Гістероскопія застосовується, якщо вузли розташовані всередині порожнини матки (субмукозна міома). Цей метод дозволяє оглянути внутрішню поверхню матки за допомогою спеціального оптичного приладу, а при необхідності відразу видалити невеликі вузли. Лапароскопія застосовується в діагностичних і лікувальних цілях при міомі, розташованої на зовнішній поверхні матки або в товщі її стінки.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Підхід до лікування лейоміоми залежить від її розмірів, розташування вузлів, віку жінки і її планів на вагітність. У деяких випадках досить спостереження, в інших потрібна медикаментозна терапія або хірургічне втручання.
Якщо міома невеликого розміру, не росте і не викликає симптомів, лікар може порекомендувати подальше обстеження. Це означає регулярні УЗД (зазвичай кожні 6-12 місяців) і моніторинг загального стану. Багато жінок живуть з міомою роками без будь-яких проблем, і якщо це не заважає, то втручання може і не знадобитися.
Медикаментозна терапія застосовується для зменшення симптомів і уповільнення росту пухлини. Він не видаляє міоми, але допомагає контролювати їх розвиток.
Гормональна терапія спрямована на пригнічення росту вузликів шляхом зниження рівня естрогену. Препарати, що пригнічують ріст пухлини, такі як агоністи гонадотропін-рилізинг гормону, викликають тимчасову штучну менопаузу за рахунок зниження рівня естрогену і зменшення розміру вузликів. Однак їх не можна використовувати тривалий час, так як вони викликають побічні ефекти, в тому числі остеопороз.
Протизапальні препарати використовуються для зняття болю і зменшення запального процесу, якщо він супроводжує міому.
Якщо міома виростає занадто велика, росте занадто швидко або викликає ускладнення, стає необхідним хірургічне втручання. Сучасна медицина пропонує кілька видів операцій, що дозволяють підібрати оптимальний метод для кожного пацієнта.
Міомектомія – це видалення міоми зі збереженням матки. Цей метод особливо важливий для жінок, які планують вагітність. Міомектомія може проводитися відкрито, лапароскопічно або методом гістероскопії, якщо вузли розташовані всередині порожнини матки.
Гістеректомія – це повне видалення матки, що застосовується в крайніх випадках, коли інші методи лікування неефективні, а симптоми настільки виражені, що погіршують якість життя. Така операція показана жінкам, які мають великі розміри міоми, які супроводжуються рясними кровотечами, болем та іншими ускладненнями.
Емболізація маткових артерій (ОАЕ) – це малоінвазивний метод, при якому в артерії, що живлять міому, вводяться спеціальні мікрочастинки, які блокують кровопостачання вузла. В результаті пухлина поступово зменшується. Цей метод ефективний для жінок, які не планують вагітність, але хочуть зберегти матку.
Незважаючи на доброякісну природу лейоміоми, при відсутності лікування можуть виникнути серйозні ускладнення. Одним з найпоширеніших є рясні менструації, які з часом можуть призвести до анемії. Хронічна крововтрата викликає слабкість, запаморочення і підвищену стомлюваність, що значно погіршує якість життя.
Якщо вузли швидко ростуть, вони можуть здавлювати прилеглі органи, такі як сечовий міхур і кишечник. Це призводить до частого сечовипускання, запорів і відчуття тяжкості внизу живота. У рідкісних випадках фіброїдний вузол може некротизуватися – порушується його кровопостачання, що викликає сильний біль і запалення, що вимагає термінового хірургічного втручання.
При субмукозной міомі може порушуватися репродуктивна функція. Пухлина може перешкодити імплантації ембріона, підвищити ризик викиднів і ускладнити перебіг вагітності. У таких випадках необхідне лікування перед плануванням зачаття, щоб підвищити шанси на успішну вагітність.
Лейоміома матки не завжди стає перешкодою для зачаття, але в деяких випадках може істотно ускладнити цей процес. Все залежить від локалізації та розмірів міоми. Якщо пухлина деформує порожнину матки або блокує маткові труби, сперматозоїдам може бути важко рухатися до яйцеклітини. У таких випадках зачаття або не відбувається, або підвищується ризик позаматкової вагітності.
Міома також може впливати на імплантацію ембріона. Особливо це стосується підслизових вузлів, які ростуть усередині порожнини матки. Вони змінюють структуру ендометрія, перешкоджаючи нормальному прикріпленню плодового яйця. Однак, якщо міома має невеликі розміри і не зачіпає внутрішню порожнину, ймовірність природного зачаття залишається високою.
Наявність лейоміоми під час вагітності вимагає особливого контролю з боку лікаря. Міоматозні вузли можуть змінювати форму матки, що створює додаткове навантаження на її стінки. У першому триместрі це підвищує ризик викидня, а в другому і третьому триместрі може призвести до передчасних пологів.
Якщо міома має великі розміри, вона може перешкоджати нормальному росту плода, обмежуючи простір всередині матки. У рідкісних випадках, особливо коли вузол розташований в нижній частині матки, виникають труднощі з природними пологами, що вимагає проведення кесаревого розтину. Деякі вузли під час вагітності можуть змінювати свої розміри – як збільшуватися, так і перероджуватися, що супроводжується больовими відчуттями.
Рішення про необхідність видалення міоми перед вагітністю приймається індивідуально. Якщо вузлики великі, швидко ростуть або викликають деформацію порожнини матки, лікарі можуть рекомендувати міомектомію – операцію з їх видалення. Важливо пам’ятати, що після такої операції матці потрібен час на відновлення, тому планувати вагітність рекомендується не раніше ніж через півроку-рік.
Хірургічне втручання під час вагітності проводиться у виняткових випадках, коли вузлик викликає сильний біль, некроз або інші ускладнення. Такі операції несуть певні ризики, тому до них вдаються тільки в разі крайньої необхідності. У більшості випадків вагітність при міомі проходить без серйозних ускладнень, якщо жінка знаходиться під постійним лікарським наглядом.
Найбільш надійним способом виявлення міоми на ранніх стадіях є регулярне звернення до лікаря. Навіть якщо жінка не відчуває ніяких симптомів, рекомендується хоча б раз на рік проходити гінекологічний огляд і робити УЗД органів малого таза. Рання діагностика дозволяє стежити за ростом вузлів і при необхідності вчасно почати лікування.
Зайва вага і порушення обміну речовин можуть сприяти зростанню міоми, так як жирова тканина бере участь в синтезі естрогенів. Правильне харчування з достатньою кількістю овочів, фруктів, білка та корисних жирів допомагає підтримувати гормональний баланс. Регулярні фізичні навантаження покращують кровообіг в органах малого тазу і знижують рівень хронічного стресу, який також впливає на гормональну систему.
Вагітність благотворно впливає на здоров’я матки, так як в цей період знижується рівень естрогену і активізується прогестерон, який може уповільнити зростання вузлів. Жінки, які планують вагітність, повинні заздалегідь пройти обстеження у гінеколога, щоб оцінити стан матки і виключити можливі перешкоди для зачаття.
Міома є доброякісною пухлиною, і ризик її переродження в злоякісну пухлину вкрай низький. Однак існує рідкісна форма злоякісної пухлини матки – лейоміосаркома, яка зовні може нагадувати міому. Щоб виключити онкологічні процеси, лікар проводить регулярні спостереження і при необхідності призначає додаткові обстеження.
Лікування без операції можливо, якщо вузли мають невеликі розміри і не викликають симптомів. Медикаментозна терапія, гормональні препарати і емболізація маткових артерій дозволяють ефективно пригнічувати ріст міом і зменшувати їх розміри. Однак, якщо вузли швидко збільшуються або викликають сильну кровотечу, хірургічне лікування стає необхідним.
Після менопаузи рівень естрогену знижується, і в більшості випадків міома перестає рости або навіть зменшується. Однак у деяких жінок на тлі замісної гормональної терапії вузли можуть продовжувати збільшуватися. Тому в період менопаузи необхідно стежити за станом матки за допомогою регулярних обстежень.
Так, багато жінок успішно виношують і народжують дітей, навіть якщо у них діагностовано міома. Важливо, щоб під час вагітності майбутня мама перебувала під наглядом лікаря, особливо якщо вузли великі або розташовані в області внутрішнього зіву матки. У деяких випадках може знадобитися кесарів розтин, але це залежить від індивідуальних особливостей.
Швидкість росту міоми індивідуальна. У деяких жінок міома залишається стабільною протягом багатьох років, а у інших вона може рости за короткий проміжок часу. Швидке зростання вузлів вимагає особливого контролю, так як це може бути ознакою злоякісних процесів або некрозу пухлини. Регулярні УЗД допомагають стежити за динамікою і вчасно коригувати лікування.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
