Лікування залозистої гіперплазії ендометрія

Під медичним терміном «залозиста гіперплазія ендометрія» мається на увазі патологічний стан залоз ендометрія з одночасним зменшенням строми. Залозиста гіперплазія зустрічається у жінок репродуктивного віку з порушеннями менструального циклу або проблемами овуляції, а також у жінок в перименопаузі.

Що це таке?

Залозиста гіперплазія ендометрія – захворювання, що характеризується надмірним розростанням і збільшенням кількості залозистих структур у слизовій оболонці матки. В результаті ендометрій ущільнюється.

Про захворювання

Вперше зміни ендометрія були описані в 1920-х роках. Роботи Едварда Моргана стали основою для подальшого вивчення гіперплазії ендометрія. У 1990-х роках велися активні роботи по вивченню гормональних механізмів, пов’язаних з залозистою гіперплазією. Це дозволило встановити, що ключову роль у розвитку гіперплазії відіграє дисбаланс між естрогенами і прогестероном.

Види

Проста залозиста гіперплазія характеризується збільшенням кількості залозистих структур при збереженні нормальної структури тканини. При простій залозистій гіперплазії немає атипових клітин або проліферації. При захворюванні спостерігаються аномальні маткові кровотечі (менорагії, метрорагії). Ефективною в лікуванні є гормональна терапія, спрямована на корекцію гормонального дисбалансу.

Атипова залозиста гіперплазія характеризується наявністю атипових клітин, які мають зміни у формі та структурі, що свідчить про більш високий ризик розвитку раку ендометрія. При складній залозистої гіперплазії залози можуть зливатися і утворювати складні структури.

Симптоми

До основних симптомів відносяться аномальні маткові кровотечі, кровотечі в постменопаузі, хворобливість під час менструації (дисменорея), відчуття спазмів і дискомфорту внизу живота, біль під час статевого акту, порушення менструального циклу, слабкість і швидку стомлюваність.

Причини

Основним фактором, що сприяє розвитку залозистої гіперплазії, є надлишок естрогенів. Вони стимулюють ріст і розвиток ендометрія, при відсутності прогестерону, який регулює і стабілізує це зростання, може розвинутися гіперплазія. Ановуляція може призвести до хронічного впливу естрогенів на ендометрій, що також сприяє гіперплазії.

Залозиста гіперплазія може виникати на тлі тривалого прийому естрогенів. Також провокуючими факторами є цукровий діабет, гіпертонія, генетична схильність, полікістоз яєчників. Ризик розвитку гіперплазії зростає з віком, особливо після менопаузи, коли гормональні зміни стають більш вираженими.

Діагностика

Трансабдомінальне УЗД дозволяє оцінити товщину ендометрія і виявити можливі зміни. Трансвагінальне УЗД вважається більш точним методом, з його допомогою вимірюється товщина ендометрія і візуалізуються поліпи і міоми. Гістероскопія дає можливість оцінити внутрішню порожнину матки, а також провести прицільну біопсію.

В обов’язковому порядку проводиться аналіз на рівень гормонів: естрогенів і прогестерону і загальний аналіз крові.

Лікування залозистої гіперплазії ендометрія

При лікуванні залозистої гіперплазії використовуються консервативні і хірургічні методи:

Консервативне лікування

Гормональна терапія прогестинами. Препарат може бути призначений у вигляді таблеток, ін’єкцій, імплантатів або внутрішньоматкових систем. Досить ефективними є комбіновані контрацептиви, які містять як естрогени, так і прогестини.

Хірургічне лікування

У випадках, коли консервативні методи неефективні, застосовується хірургічне лікування залозистої гіперплазії, зокрема, проводиться вишкрібання ендометрія (вишкрібання внутрішньої оболонки матки), гістероскопія з вишкрібанням, абляція ендометрія, гістеректомія.

Лікування залозистої гіперплазії ендометрія за віком

На вибір методу лікування багато в чому впливає вік пацієнта.

Лікування після 40 років

За статистикою, ризик розвитку атипової гіперплазії у віці 45+ зростає в чотири рази. Саме тому ведення таких пацієнтів має свої особливості. У більшості випадків консервативне лікування до 45 років відрізняється високою ефективністю.

Лікування після 50 років

Після 50 років більшість менструальних циклів є ановуляторними, що підвищує ризик гіперпластичних процесів ендометрія. Недостатній рівень прогестерону призводить до надмірного розростання ендометрія в першій і другій фазі циклу. Лікування спрямоване на відновлення менструального циклу.

Лікування після 60 років

При гіперплазії ендометрія у пацієнток старше 60 років частіше вибирають хірургічне лікування. Особливо у випадках провокуючих чинників, зокрема, ожиріння, цукрового діабету.

Профілактика

Профілактичні заходи включають в себе щорічний гінекологічний огляд з використанням УЗД для оцінки товщини ендометрія. Також необхідний систематичний контроль рівня естрогену і прогестерону, особливо при використанні гормональних контрацептивів.

До загальноприйнятих профілактичних заходів відносять збалансоване харчування, корекцію ваги, лікування діабету і гіпертонії, відмова від шкідливих звичок.

Реабілітація

У перші дні після операції рекомендується уникати фізичних навантажень. Протягом декількох тижнів фізичну активність слід поступово збільшувати, уникаючи важких навантажень і інтенсивних фізичних вправ. Харчування має бути збалансованим, без продуктів, що викликають здуття живота і запори. 

У деяких випадках можуть знадобитися додаткові дослідження, такі як УЗД або гістероскопія, для оцінки стану ендометрія після операції.

Поширені запитання

Наші лікарі відповіли на найпоширеніші питання:

Який лікар лікує залозисту гіперплазію ендометрія?

Діагностикою, постановкою діагнозу та розробкою плану лікування займається лікар акушер-гінеколог.

Чи можна вилікувати гіперплазію ендометрія за допомогою припікання (абляції)?

Абляція не завжди може гарантувати повне виліковування захворювання. В результаті процедури в порожнині матки утворюються спайки, які можуть ускладнити подальшу діагностику.

Чому рекомендується біопсія після УЗД, якщо виявлена гіперплазія ендометрія?

УЗД не дозволяє об’єктивно диференціювати атипову гіперплазію від неатипової. Для цього використовується метод біопсії і морфологічного аналізу матеріалу.