Аднексит: що це таке?

Запальні захворювання жіночої репродуктивної системи є серйозною проблемою, яка в майбутньому може призвести до ряду ускладнень. Запалення, поширюючись в малому тазу, може вражати не тільки матку і зовнішні статеві органи (найчастіше шлях поширення збудників висхідний), але і придатки. Такий стан називається «сальпінгоофорит» або «аднексит». 

Визначення та значення

Аднексит – це запалення придатків матки (яєчників і маткових труб), яке найчастіше викликається урогенітальними інфекціями. Їх збудники активно розмножуються в матці і придатках, що може привести до серйозних ускладнень (в тому числі і до безпліддя), якщо вчасно не вилікувати захворювання. На цьому тлі утворюються спайки, які перекривають просвіт маткових труб і знижують ймовірність фізіологічного проходження яйцеклітини по ним. Запальний процес може бути гострим (при першому інфікуванні) або хронічним. Перший варіант характеризується яскравими клінічними проявами, погіршенням загального стану. Хронізність процесу характеризується згасанням симптомів і порушеннями репродуктивної функції.

Причини і фактори ризику

Основною причиною аднекситу є інфекційний процес. Найчастіше мова йде про змішане зараження патогенними бактеріями, хламідіями, мікоплазмами та іншими мікроорганізмами. Існує два основних шляхи проникнення збудника:

1. Висхідний. Він є найбільш поширеним. Хвороботворні мікроорганізми потрапляють в піхву із зовнішнього середовища і поступово поширюються на матку, труби і яєчники.
2. За спаданням. Таким чином інфекція рідше проникає в придатки – вона може поширюватися з інших органів (наприклад, легенів або органів травлення).

Найчастіше основний збудник відноситься до інфекцій, що передаються статевим шляхом. Можливими факторами ризику розвитку є:

• незахищений статевий акт;
• травми статевих органів – після абортів, пологів або хірургічних втручань;
• неправильне використання внутрішньоматкових спіралей;
• сильне переохолодження;
• загострення деяких захворювань під час вагітності;
• постійна втома і виражені стреси.

Ризик розвитку захворювання підвищує і загальне зниження імунітету – через нього організм не в змозі боротися з хвороботворними мікроорганізмами.

Симптоми аднекситу

Аднексит може проявлятися наступними симптомами:

• біль внизу живота, яка посилюється при фізичній активності;
• порушення менструального циклу – хворобливі або мізерні місячні;
• підвищена температура тіла;
• гнійні або слизові виділення з піхви;
• виражений дискомфорт при сечовипусканні.

Крім того, запалення придатків супроводжується погіршенням загального стану – слабкістю, відчуттям постійної втоми і виснаження. Місцеві симптоми посилюються на тлі стресу, емоційних переживань, зниження температури навколишнього середовища. Гострий аднексит може додатково проявлятися розладами травлення і проблемами з сечовипусканням через сильну інтоксикацію.

Діагностика аднекситу

Для діагностики аднекситу використовуються такі методи:

• Огляд гінеколога. Лікар проводить повне обстеження для виявлення хворобливості внизу живота, ознак інтоксикації, наявності патологічних виділень з піхви.
• УЗД органів малого тазу. Проводиться для оцінки стану придатків і матки, допомагає виявити ознаки запального процесу, супутні патологічні зміни (наприклад, потовщення ендометрія при ендометріозі, що може служити диференціальним симптомом).
• Лабораторні дослідження. Мікробіологічний аналіз вмісту з маткових труб проводиться для виявлення збудника інфекції. Також проводиться мазок з піхви і цервікального каналу (з подальшою бактеріоскопією) і аналізи крові для оцінки інтоксикації і поширення інфекції.
• Лапароскопія. Проводиться в складних випадках, коли лабораторних методів діагностики недостатньо. З її допомогою лікар може провести візуальну оцінку стану придатків. Іноді вона необхідна для диференціальної діагностики з іншими захворюваннями, наприклад, апоплексією яєчників.

Після проведення вищевказаної діагностики фахівці встановлюють діагноз і призначають лікування.

Лікування аднекситу    

Лікування сальпінгоофориту завжди комплексне – воно спрямоване на боротьбу з самою інфекцією і супутнім запаленням. Також відновлюється прохідність маткових труб і видаляються відмерлі тканини. Тому лікарі використовують як консервативні, так і хірургічні методи.

Консервативні методи

Для зниження інтенсивності запалення призначають:

• антибіотики;
• протизапальні засоби;
• імуностимулятори;
• препарати, що стимулюють скорочення м’язового шару матки.

Також, з урахуванням загальної інтоксикації і нездужання, в обов’язковому порядку проводиться інфузійна терапія.

Хірургічне лікування

Найчастіше необхідність в оперативному втручанні виникає при розвитку ускладнень аднекситу. Може бути проведена аднексектомія (операція з видалення уражених придатків).

Рекомендації по реабілітації

Для успішної реабілітації після лікування аднекситу можуть бути рекомендовані:

• поступове повернення до фізичної активності після поліпшення;
• відмова від статевого життя на час лікування;
• регулярні огляди у гінеколога для контролю загального стану.

Профілактика аднекситу

Щоб не допустити розвитку цього захворювання, необхідно дотримуватися ряду правил:

• своєчасно лікувати виникаючі захворювання матки і придатків;
• не забувати про щорічні профілактичні огляди;
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• уникати можливого переохолодження;
• правильно підібрати нижню білизну (вона повинна бути відповідного розміру і з натуральних тканин);
• використовувати презервативи.

Фахівці також рекомендують приділяти достатньо уваги боротьбі зі стресом, який вважається сприятливим фактором для більшості захворювань.