- Київ
- Харків
Цервіцит – це запалення шийки матки, викликане інфекцією, механічними пошкодженнями або гормональними змінами. Це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, яке може протікати як в гострій, так і в хронічній формі. У багатьох жінок запалення протікає безсимптомно, що робить його особливо небезпечним. Якщо захворювання не лікувати, воно може призвести до більш серйозних ускладнень, включаючи хронічні запальні процеси та порушення репродуктивної функції.
У нормі шийка матки покрита слизовою оболонкою, яка виконує захисну функцію, перешкоджаючи проникненню хвороботворних мікроорганізмів в порожнину матки. Однак при зниженні місцевого імунітету або порушенні цілісності тканин інфекція може легко проникнути всередину, викликавши запалення. Важливо розуміти, що цервіцит – це не самостійне захворювання, а наслідок інших патологічних процесів, що вимагають комплексного підходу до лікування.
Основною причиною цервіциту є інфекції, що передаються статевим шляхом. Хламідії, гонококи, трихомонади, вірус папіломи людини (ВПЛ) і вірус герпесу можуть викликати запалення шийки матки, руйнуючи її захисний бар’єр. Іноді захворювання розвивається під час кандидозу або бактеріального вагінозу, особливо при дисбалансі мікрофлори піхви.
Механічні пошкодження також можуть викликати запалення. До них відносяться травми після пологів, абортів, діагностичного вишкрібання, введення внутрішньоматкових спіралей або грубого статевого акту. Пошкоджені тканини стають уразливими для інфекції, що провокує розвиток цервіциту.
Гормональні зміни, такі як зниження рівня естрогену під час менопаузи, можуть призвести до витончення слизової оболонки шийки матки, роблячи її більш сприйнятливою до запальних процесів. Ослаблений імунітет, хронічні стреси, авітаміноз, часта зміна статевих партнерів також підвищують ризик захворювання.
Гострий цервіцит зазвичай супроводжується яскраво вираженими симптомами, такими як рясні виділення з піхви з неприємним запахом, свербіж і печіння в області піхви, дискомфорт при сечовипусканні, хворобливі відчуття під час статевого акту. Виділення можуть бути слизовими, гнійними або кров’янистими, особливо після інтимної близькості.
При хронічному перебігу захворювання симптоми стають менш вираженими або зникають зовсім. Жінка може помічати періодичні слабкі болі внизу живота, легкий свербіж або тягнучі відчуття в попереку.
Якщо цервіцит не лікувати, запалення може поширитися на інші органи малого тазу, викликаючи ускладнення, які вплинуть на репродуктивну функцію жінки.
Діагностика цервіциту починається з гінекологічного огляду. Лікар може помітити почервоніння, набряклість і підвищене виділення слизу з цервікального каналу. Однак для підтвердження діагнозу потрібне додаткове обстеження.
Одним з ключових методів діагностики є мікроскопія мазка з шийки матки, яка дозволяє виявити запальний процес і можливих інфекційних агентів. Додатково проводиться ПЛР-тест, який допомагає визначити наявність хламідій, гонококів, вірусу герпесу та інших збудників.
Кольпоскопія – ще один важливий метод обстеження, що дозволяє детально розглянути поверхню шийки матки і виявити можливі зміни тканин. У деяких випадках може знадобитися біопсія, щоб виключити передракові ураження.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Лікування залежить від причини захворювання. Якщо запалення викликане бактеріальною інфекцією, призначаються антибіотики, підібрані з урахуванням чутливості збудника. При вірусної етіології застосовують противірусні препарати, а при грибковому цервіциті – протигрибкові засоби.
Важливою частиною лікування є відновлення нормальної мікрофлори піхви за допомогою пробіотиків і препаратів, що зміцнюють місцевий імунітет. Якщо захворювання пов’язане з гормональними змінами, лікар може призначити естрогеновмісні препарати для нормалізації стану слизової оболонки шийки матки.
Додатково можуть використовуватися антисептичні розчини і вагінальні свічки для зняття запалення і прискорення загоєння тканин. У період лікування рекомендується утриматися від статевих контактів, щоб виключити повторне зараження.
Профілактика включає в себе дотримання правил інтимної гігієни, використання бар’єрних методів контрацепції і регулярне відвідування гінеколога. Жінкам важливо стежити за своїм гормональним фоном, уникати частої зміни статевих партнерів і своєчасно лікувати інфекції, що передаються статевим шляхом.
Здоровий спосіб життя, збалансоване харчування та зміцнення імунної системи також відіграють важливу роль у профілактиці запальних захворювань органів малого тазу.
Якщо не лікувати цервіцит, запалення може поширитися на внутрішні репродуктивні органи, викликаючи ендометрит (запалення матки), сальпінгіт (маткові труби) і навіть безпліддя. Тривалий запальний процес послаблює тканини шийки матки, підвищуючи ризик розвитку ерозій і дисплазії, що в майбутньому може призвести до розвитку передракових станів.
Крім того, хронічне запалення підвищує ймовірність викиднів, передчасних пологів, ускладнень під час вагітності. Саме тому важливо своєчасно звертатися до лікаря при перших ознаках захворювання.
Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація допоможе запобігти негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
Якщо захворювання викликане бактеріальною інфекцією, без антибіотиків не обійтися. Однак при іншій формі, пов’язаної з дисбалансом мікрофлори або неінфекційними причинами, лікування може включати тільки місцеві антисептики і препарати з лактобактеріями.
Так, хронічне запалення може призвести до структурних змін у шийці матки, підвищення ризику дисплазії та безпліддя. Навіть при слабо виражених симптомах важливо регулярно проходити обстеження і стежити за станом тканин.
Сам по собі цервіцит не є злоякісним захворюванням, але тривале запалення створює сприятливі умови для розвитку передракових станів, особливо якщо жінка інфікована вірусом папіломи людини.
Можливість зачаття залишається, але запалення може негативно вплинути на процес імплантації ембріона і підвищити ризик ускладнень під час вагітності.
Тривалість лікування цервіциту індивідуальна. При правильно підібраній терапії симптоми можуть зникнути протягом декількох днів, але для повного одужання потрібно не менше 7-14 днів. При хронічній формі лікування може зайняти більше часу.
