Аднексит

Що таке аднексит?

Аднексит, також відомий як сальпінгоофорит, є запальним захворюванням придатків матки – маткових труб (сальпінгіт) і яєчників (офорит). Це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, часто зустрічається у жінок репродуктивного віку. Патологія може бути односторонньою або двосторонньою, а в запущених випадках вражає навколишні тканини і органи малого таза.

Запалення придатків часто призводить до серйозних наслідків, таких як хронічні тазові болі, спайки, порушення менструального циклу і безпліддя. Гостра форма аднекситу вимагає негайного лікарського втручання, так як при відсутності лікування захворювання може перейти в хронічну стадію, лікувати яку набагато складніше.

Види аднекситу

Аднексит класифікують за кількома ознаками, серед яких характер перебігу, характер збудника і поширеність запалення.

За перебігом захворювання розрізняють гострий і хронічний аднексит. Гостра форма розвивається раптово, супроводжується яскраво вираженими симптомами, такими як болі внизу живота і висока температура. Хронічний аднексит, навпаки, протікає з періодами ремісій і загострень, що ускладнює діагностику і лікування.

За типом збудника розрізняють специфічні анексити, викликані інфекціями, що передаються статевим шляхом (гонококи, хламідії, мікоплазми), і неспецифічні, викликані умовно-патогенними бактеріями, такими як стафілококи або кишкова паличка. Існують також змішані форми, викликані поєднанням різних мікроорганізмів.

Залежно від поширення запалення розрізняють катаральний, гнійний та спайковий аднексит. Катаральна форма характеризується поверхневим запаленням, в той час як гнійний процес може призвести до утворення абсцесів.

Симптоми аднекситу

Симптоми аднекситу залежать від стадії і форми захворювання. При гострому перебігу хворі скаржаться на різкі болі внизу живота, які можуть віддавати в поперек, стегно або промежину. Біль часто посилюється при русі, фізичній активності або статевому акті. До основних ознак також відносять підвищення температури до 38-39°С, загальне нездужання, озноб і нудоту.  

Хронічний аднексит має менш виражену симптоматику. Жінки можуть відчувати ниючий біль внизу живота, особливо перед місячними або під час овуляції. Порушення менструального циклу, зниження лібідо, а також труднощі із зачаттям – часті скарги при хронічному запаленні. Якщо захворювання не лікувати, воно може призвести до розвитку спайок, хронічних тазових болів і безпліддя.

Причини аднекситу

Основною причиною розвитку аднекситу є інфекційні агенти, які проникають в жіночі статеві шляхи. Найчастіше це бактерії, віруси або грибки, які потрапляють в маткові труби і яєчники висхідним шляхом – з піхви через шийку матки. Інфекції, що передаються статевим шляхом, такі як хламідіоз, гонорея і трихомоніаз, є найбільш поширеними збудниками.

Провокуючими факторами є переохолодження, стрес, зниження імунітету і недотримання правил особистої гігієни. Також ризик розвитку захворювання підвищується після абортів, пологів, вискоблювання або використання внутрішньоматкової спіралі. Нерідко аднексит розвивається на тлі хронічних інфекцій інших органів, наприклад, при тонзиліті, пієлонефриті або кишкових захворюваннях.

Діагностика аднекситу

Діагностика аднекситу починається з детального опитування та огляду гінекологом. Лікар оцінює характер скарг, вивчає анамнез захворювання і проводить бімануальне дослідження для виявлення болючості в придатках. Однак саме по собі клінічне обстеження не завжди дозволяє поставити точний діагноз, тому призначаються додаткові методи обстеження.

Ключову роль в діагностиці відіграють лабораторні дослідження. Аналіз мазка з піхви і цервікального каналу допомагає виявити інфекційного агента. Також проводиться загальний аналіз крові, який показує наявність запального процесу. Важливим інструментом є ультразвукове дослідження органів малого тазу, яке дозволяє візуалізувати стан маткових труб і яєчників, а також виключити інші можливі патології  Це малоінвазивна процедура, яка не тільки підтверджує діагноз, але і допомагає видалити осередок запалення.

Методи лікування аднекситу

Лікування аднекситу спрямоване на усунення збудника, зняття запалення і попередження ускладнень. Основним методом є медикаментозна терапія, що включає антибактеріальні препарати. Вибір антибіотика залежить від виду збудника, виявленого під час проведення аналізів. Найчастіше використовуються антибіотики широкого спектру дії, такі як цефалоспорини або макроліди.

Крім антибактеріальної терапії призначаються знеболюючі та протизапальні препарати, а також препарати для поліпшення кровообігу у малому тазі. У деяких випадках для підвищення стійкості організму використовують імуномодулятори та вітамінні комплекси. При хронічній формі захворювання додатково показані фізіотерапевтичні процедури, такі як електрофорез, ультразвук і магнітотерапія.

Хірургічне лікування аднекситу

Хірургічне втручання необхідне в окремих випадках, коли консервативне лікування не дає результату або розвиваються такі ускладнення, як абсцеси або спайки. Сучасною альтернативою традиційній хірургії є лапароскопія. Цей метод дозволяє мінімізувати травмування тканин, скорочує реабілітаційний період і підвищує шанси на збереження репродуктивної функції.

Під час операції лікар видаляє гнійні утворення, розсмоктує спайки і відновлює  прохідність маткових труб. При сильному пошкодженні яєчників або труб може знадобитися їх часткове або повне видалення. Цей метод застосовується тільки у випадках загрози життю пацієнтки.

Профілактика аднекситу

Профілактика аднекситу включає в себе дотримання кількох простих, але дієвих рекомендацій. По-перше, важливо дотримуватися правил особистої гігієни, особливо під час менструації. Використання якісної білизни з натуральних матеріалів також допомагає уникнути розмноження патогенних мікроорганізмів.

Регулярне відвідування гінеколога і своєчасне лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, значно знижують ризик запалення придатків. Використання бар’єрних методів контрацепції захищає від зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Уникнення переохолоджень, стресів і ведення здорового способу життя сприяють зміцненню імунітету, що є важливим фактором профілактики.

Реабілітація після аднекситу

Реабілітація після аднекситу спрямована на відновлення нормального функціонування репродуктивної системи і загальне зміцнення організму. На цьому етапі широко застосовуються такі фізіотерапевтичні процедури, як електрофорез і масаж. Лікувальна фізкультура допомагає поліпшити кровообіг в області малого тазу і прискорити процес загоєння.

Рекомендується збалансована дієта з високим вмістом вітамінів і мінералів. Для відновлення гормонального фону і нормалізації менструального циклу можуть бути призначені препарати, що регулюють гормональний баланс.

Психологічна підтримка є важливою частиною реабілітації, оскільки хвороба та її наслідки можуть спричинити стрес та тривогу. Регулярне спостереження у гінеколога дозволяє своєчасно виявити можливі рецидиви і забезпечити здоров’я пацієнтки.

Поширені запитання

Які перші ознаки аднекситу?
До перших ознак можна віднести болі внизу живота, підвищення температури і загальне нездужання. Симптоми можуть посилюватися при фізичних навантаженнях або статевому акті.

Як попередити розвиток хронічного аднекситу?
Своєчасна медична допомога, адекватне лікування гострого аднекситу і дотримання профілактичних заходів допомагають не допустити переходу захворювання в хронічну форму.

Чи можна вилікувати аднексит без антибіотиків?
Ні, інфекційна природа захворювання вимагає застосування антибактеріальних препаратів. Народні методи можна використовувати тільки як допоміжний засіб.

Яке обстеження є найбільш точним для постановки діагнозу?
Інформативним є УЗД, але діагностична лапароскопія забезпечує максимальну точність.

Чи можна завагітніти після аднекситу?
Так, при своєчасному і ефективному лікуванні репродуктивна функція відновлюється. Однак в разі ускладнень підвищується ризик безпліддя.

Скільки часу займає лікування аднекситу?
Тривалість лікування залежить від форми захворювання і вираженості симптомів, але зазвичай становить від двох тижнів до декількох місяців.