Ендометріоз та безпліддя

Згідно з медичною статистикою, однією з найпоширеніших причин безпліддя (майже ¾ всіх випадків) є гінекологічне захворювання ендометріоз, що виражається в тому, що клітини ендометрію, які зазвичай встилають внутрішню поверхню матки, починають з’являтися і розвиватися в незвичних місцях репродуктивної системи жіночого організму, наприклад, у маткових трубах, яєчниках тощо. Ендометріоз та безплідність — проблема, з якою часто стикаються репродуктологи. Завдяки багаторічній практиці та досвіду наших фахівців, у жінки є всі шанси на вагітність.

Такі осередки ураження провокують появу спайок у маткових трубах, порушують нормальний процес овуляції та знижують «функціональність» ендометрію в матці, тим самим сприяючи неможливості зачаття або викликаючи різні проблеми при настанні вагітності. Про цю хворобу, її симптоми, діагностування та лікування йтиметься у цій статті.

Утворення ендометріозу

Розберемо менструальний цикл докладніше, оскільки життєвий цикл ендометрію залежить від цього процесу.

Фолікул, що містить яйцеклітину, готову до запліднення, розкривається і яйцеклітина потрапляє в черевну порожнину, потім захоплюється фимбріями і потрапляє в маткову трубу, в якій за сприятливих умов, власне, і відбувається зустріч із чоловічим сім’ям, і починається зародження ембріона.

Якщо запліднення не відбувається, то фолікул вступає у зворотну фазу, а в матці, підготовленій до прийому майбутнього ембріона, відбувається відторгнення ендометрію, що вистилає її порожнину і живиться за рахунок кровоносних судин навколо.

Внаслідок цього судини лопаються та спостерігаються зовнішні прояви менструації у вигляді виділень. Нескладно здогадатися: якщо ендометрій виявляється поза маткою, що і відбувається при ендометріозі, такі метаморфози за умови ослабленої імунної системи можуть призвести до негативних наслідків, наприклад, стати причинами появи спайок у фалопієвих трубах.

Саме тому дане захворювання посідає 3 місце у рейтингу небезпечних хвороб гінекологічної спрямованості після запальних захворювань та міоми (фіброми) матки. Ендометріоз діагностується у кожної 2-3 жінки, яка страждає на безпліддя.

Причини ендометріозу

Причини виникнення ендометріозу досі залишаються загадкою для лікарів, і щодо цього є кілька версій. Серед причин утворення та розвитку ендометріозу називають:

• гормональні порушення, що викликають зміни рівня вироблення естрогену та, як наслідок, нерегулярний менструальний цикл;
• генетичну схильність: за спостереженнями лікарів при успадкуванні захворювання близькими родичами його перебіг важчий, ніж у попередника;
• вплив екології (скоріше як припущення).

Сприятливими факторами розвитку ендометріозу виступають, по суті, ті ж, що й при інших захворюваннях репродуктивної системи — запальні захворювання статевих органів, травми (аборти, оперативне втручання), шкідливі звички, ослаблений імунітет.

Симптоматика захворювання може бути як яскраво вираженою, і майже непомітною. Найчастіше симптомами захворювання виступають порушення тривалості та періодичності менструального циклу, наявність болючості при цих циклах (тягнучі болі в нижній частині живота, районі крижів та попереку), кров’яні виділення в паузах між менструаціями, а також дискомфорт та болі при сексуальному контакті.

Залежно від розташування осередку ураження розрізняють генітальний та екстрагенітальний ендометріоз. Перший тип зустрічається частіше і вражає репродуктивну систему, у той час як другий тип може вразити інші органи, наприклад, сечовий міхур, сечоводи, кишківник, у поодиноких випадках легені та печінка.

Діагностика захворювання

Діагностика ендометріозу у пацієнтки проводиться на підставі:

• аналізу крові — підвищений вміст глікопротеїну (онкомаркер CA-125) сигналізує про негаразди в репродуктивній системі, але робити висновок про наявність ендометріозу тільки на підставі цього онкомаркера не варто, такі ж підвищені показники спостерігаються і при інших захворюваннях статевої системи;
• УЗД органів малого тазу;
• гістероскопія, яка дозволяє отримати реальне зображення, а тому візуально розглянути та виявити захворювання;
• гістеросальпінгографії, заснованої на застосуванні рентгенографії, при цьому робиться рентгенівський знімок матки та маткових труб;
• лапароскопії, яка використовується в основному для виявлення генітального типу ендометріозу.

Чи можливо завагітніти при ендометріозі?

Практичний досвід наших фахівців свідчить про те, що вагітність можлива. Безпліддя при ендометріозі — проблема сучасних жінок. Але при ретельній діагностиці та правильно обраній тактиці лікування шанси на успішну вагітність максимальні.

Завдання лікаря — відновити функціонування яєчників та маткових труб. Якщо захворювання було виявлено на пізній стадії (кісти, спайки), то лікування буде не найлегшим, але все ж таки реальним. Якщо форма ендометріозу виявилася занедбаною, наші фахівці можуть запропонувати варіант запліднення методом ЕКЗ.

Лікування безплідності при ендометріозі

Лікування при зазначеному гінекологічному захворюванні може бути показане медикаментозне та хірургічне, суть яких полягає у локалізації та руйнуванні вогнищ ураження.

При цьому можливі два підходи до лікування: повне видалення таких осередків або тимчасове відключення функції менструації для атрофування тих же осередків. Найчастіше лікування безпліддя при ендометріозі комбінується. Для «вимикання» функції менструального циклу використовують гормональні препарати. Зазвичай така терапія триває не менше ніж півроку, але навіть після закінчення лікування з високою ймовірністю можливий рецидив.

Ще 15-20 років тому хірургічні операції при ендометріозі закінчувалися повним видаленням уражених органів або матки, що ставило хрест на прагненні жінки стати матір’ю. Але з приходом нових методів оперативного втручання, зокрема лапароскопії, стало можливим часткове видалення уражених областей, з наступною гормональною терапією.

Своєчасна діагностика та лікування ендометріозу дозволить уникнути проблем у майбутньому.
Тому кожній жінці необхідно щороку проходити профогляд у гінеколога.
Подбайте про своє репродуктивне здоров’я!