Діагностика безпліддя

Безпліддя діагностують у разі, якщо протягом 1 року регулярного статевого життя партнерів без використання контрацептивів не настає вагітність. Цей період визначено медичною наукою відповідно до загальноприйнятої статистики.

Імовірність настання вагітності у молодої пари протягом 1 менструального циклу складає 20%.

Таким чином, термін в 12 місяців достатній для оцінки фертильності (здатності до відтворення потомства) конкретної пари. У разі якщо період в 1 рік пройдено, але зачаття не відбулося, необхідно звернутися в Центр репродуктивної медицини професора Феськова О.М. ® для встановлення причини і форми безпліддя, підбору методики лікування. На щастя, сучасна наука вміє справлятися з більшістю проблем, що викликають неможливість запліднення або виношування дитини.

Комплексне обстеження в Центрі репродукції людини професора Феськова О.М. ® дозволить повною мірою з’ясувати можливості вашої пари стати батьками, приступити до усвідомленого планування народження дітей і не стикатися в майбутньому з безпліддям.

Види безпліддя

Причин захворювання як жінок, так і чоловіків, безліч. Збої в організмі викликають вроджені аномалії, запальні процеси, порушення гормонального балансу, перенесені раніше операції в черевній порожнині, пухлини, хіміотерапія, психосексуальні розлади.

Розрізняють декілька форм безпліддя:

1. За наявності вагітностей:

• Первинне безпліддя – вагітність не наступала ніколи раніше;
• Вторинне безпліддя – вагітність наступала в минулому, в тому числі позаматкова, проте не настає протягом останнього року.

2. По можливості зачаття:

• Абсолютне безпліддя – зачаття природним шляхом неможливо;
• Відносне безпліддя – зачаття можливо при дотриманні деяких умов.

3. За механізмом виникнення:

• Вроджене – безпліддя обумовлено генетичними особливостями, вадами розвитку;
• Придбане безпліддя – виникає в результаті внутрішніх, зовнішніх чинників впливу на репродуктивну систему.

4. За зміною репродуктивної системи по ряду причин:

• Ендокринних – безпліддя виникло в результаті порушення гормонального фону;
• Обумовлених маточним фактором – безпліддя виникло в результаті змін функціонального стану ендометрію, ендометріоз, ендометрит різної етіології, повторні вишкрібання оболонки матки діагностичного характеру, наявності підслизової міоми матки, зміни в результаті післяпологових або післяопераційних ускладнень.
• Безпліддя в результаті порушень функції маткових труб;
• Імунологічних – безпліддя через утворення антиспермальних антитіл;
• Неясного генезу – не дозволяє виявити причини безпліддя навіть після ретельного обстеження обох учасників подружжя.

Не можна скидати з рахунків і зовнішні чинники. Нездатність до зачаття називають хворобою цивілізації – зараз люди не поспішають заводити потомство до 30, а то і 40 років, прагнучи спочатку «встати на ноги», здобути освіту, зробити кар’єру і т.д. Банальні вік, екологія, стреси, неправильне харчування, не сприяють репродуктивному здоров’ю.

Звичний викидень або неможливість виношування вагітності

Регулярне переривання вагітності називають звичним викиднем. Зазвичай викидень відбувається в період до 12 тижнів, хоча може траплятися і на більш пізніх термінах. Нерідко жінка навіть не здогадується, що була вагітна. Це характерно для самовільних абортів в періоді 2-3 тижнів. Цей фактор надалі може викликати безпліддя.

Переривання вагітності сприяють утроврення в матці (міома), гормональні порушення, нестійкий психоемоційний стан жінки. Найбільш поширені фактори при цьому:

• Iнфантілізм (недорозвинення) матки – жіночі дітородні органи не можуть виконувати свою функцію через вади розвитку.
• Незадовільний стан ендометрію – внутрішньої маткової оболонки. Саме в ній відбувається імплантація плідного яйця після зачаття. При пошкодженні глибоких шарів ендометрію в результаті неодноразових абортів (вишкрібання) виношування вагітності стає практично неможливим.
• Істміко-цервікальна недостатність – порушення функції «замикання» шийки матки з метою утримання всередині плідного яйця. Причиною цієї проблеми є порушення гормонального фон у жінки, а також механічні пошкодження шийки матки в результаті абортів, травматичних пологів. Небезпекою недіагностованої істміко-цервікальної недостатності є ризик викидня на пізніх термінах – в другому і третьому триместрі вагітності.
• Зниження функції яєчників, в результаті якого вони не виробляють гормон, відповідальний за збереження вагітності до формування плаценти. Порушення роботи яєчників можуть піддати стресові ситуації, інфекційні захворювання, штучні аборти, хвороби ендокринна система.
• Безпліддя при запальних захворюваннях статевих органів. Інфекції, що передаються статевим шляхом відіграють велику роль у ранніх викиднях. Вони можуть проникати з піхви і шийки матки у її порожнину, викликаючи запалення тканини плаценти, оболонок плода, проникає через плацентарний бар’єр, заражені ненародженої дитини, формуючи умови для розвитку набутої безплідності.

Аналізи на безпліддя

Першорядну роль у визначенні джерела захворювання грає обов’язкова лабораторна діагностика. Аналізи при безплідді – це перший крок, який дає доктору можливість з’ясувати, в чому криються причини проблем із зачаттям, і скласти персональну програму терапії.

Діагностика і лікування бездітності починається з таких аналізів:

• оцінка гормонального фону подружжя;
• на ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом) (здають обидва партнери);
• аналіз вагінального секрету на безпліддя у жінок і проби на сумісність;
• генетичні дослідження (каріотип батьків);
• аналіз сперми у чоловіків.

Це основний спосіб діагностики, що дозволяє визначити кількість сперматозоїдів, їх розмір, активність та інші параметри.

Як проходить обстеження

Діагностика безпліддя у жінок – прерогатива репродуктологів. На консультації лікар збере детальну інформацію про спосіб життя пацієнтки, умови роботи, загальний стан здоров’я. Розпитає про перенесені захворювання та операції, характер статевого життя, менструального циклу, з’ясує, чи робилися спроби завагітніти. Аналіз на безпліддя у жінок не один, тому почати можна з консультації лікаря.

Крім гінекологічного огляду діагностика жіночого безпліддя включає:

• УЗД черевної порожнини, яке дозволяє оцінити будову матки, яєчників, маткових труб;
• ехогістеросальпінгоскопія із застосуванням контрастної речовини для визначення прохідності труб;
• кольпоскопію для виявлення як доброякісних пухлин, так і передракових патологій.

При необхідності буде призначено хірургічне обстеження:

• гістероскопія – діагностика стану матки та ендометрію, шляхом введення ендоскопічної оптики через шийку матки;
• лапароскопія – ендоскопічне обстеження шляхом введення оптичного устаткування через мікророзріз передньої черевної стінки.

Діагностика безпліддя хірургічним методом малотравматична, виконується під наркозом і дає можливість встановити причину захворювання, коли інші методи не дали результату. До того ж ціни на ці процедури цілком доступні.

Важливу роль у визначенні факторів, за якими парі не вдається зачати дитини, відіграє діагностика чоловічого безпліддя. Лікар уролог-андролог пояснить, що до такого результату можуть привести захворювання сечостатевої системи, хронічний стрес, шкідливі звички. Точну відповідь, чому виникли проблеми із зачаттям, дадуть сучасні методи обстеження.

Основний метод визначення джерела чоловічого безпліддя – спермограма. Крім цього можуть бути використані бактеріологічні тести, УЗД сечостатевих органів, ПЛР-аналіз на виявлення прихованих інфекцій, визначення рівня гормонів, а також тести на зрілість сперматозоїдів, рівень фрагментації ДНК.

Стандартної, що підходить для всіх схеми діагностики безпліддя немає. Це пов’язано з тим, що причин безпліддя багато і щоб їх виявити, потрібно пройти багато обстежень.

Тому вітаємо індивідуальні плани обстежень, які складаються досвідченими лікарями: репродуктологами, андрологами, ендокринологами.

На підставі якісної і точної діагностики безпліддя фахівці Клініка професора Феськова О.М. застосовують найпрогресивніші методи лікування. А вже своєчасне лікування гарантує позитивний результат.